4
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 cічня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Варенко О.П.
секретаря Завгородньої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську
справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської школи
української культури та мистецтв ім.О.Гончара про поновлення на посаді
викладача, стягнення зарплати, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської школи української
культури та мистецтв ім.О.Гончара про поновлення на посаді викладача, стягнення
зарплати, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 29 листопада
2007 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області він був
поновлений на посаді концертмейстера в Дніпропетровській школі української
культури та мистецтв ім.О.Гончара з 04 березня 2006 року. Йому виплачена
зарплата за час вимушеного прогулу з 04 березня 2006 року по 31 серпня 2007
року в розмірі 12050 гривень 73 копійки.
09 липня 2008 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області його
поновлено на посаді викладача з 01 вересня 2005 року по 03 березня 2006 року
та відмовлено в поновленні на посаді викладача з 04 березня 2006 року, з
причини відсутності цих вимог на момент подачі позову до суду першої інстанції
15 лютого 2006 року. Апеляційний суд Дніпропетровскої області встановив, що
останнім днем його роботи у відповідача, на момент розгляду справи в суді
першої інстанції і подачі апеляційної скарги було 3 березня 2006 року.
19 листопада 2008 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області йому
відмовлено в поновленні на посаді викладача з 04 березня 2006 року, з причини
відсутності цих вимог на момент подачі позову в суд першої інстанції 15 лютого
2006 року. Так як він 09 липня 2008 року рішенням Апеляційного суду
Дніпропетровської області поновлений на посаді викладача з 01 вересня 2005
року, то його вимога про поновлення з 04 березня 2006 року на посаді викладача
грунтується на рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 липня
2008 року, яке набрало чинності.
Розрахунок зарплати за період з 04 березня 2006 року по 31 серпня 2007 року,
згідно рішень Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2007
року та 09 липня 2008 року складає:
Середньомісячна зарплата склала 1206 гривень 09 копійок.
В березні місяці 2006 року його зарплата, згідно довідки від 23 червня 2008
року № 64, виданої відповідачем, склала 683 грн.74 коп.
Зарплата позивача за 18 місяців з 04 березня 2006 року по 31 серпня 2007 року
складе: 1206,09 грн. х 18 = 21709 грн. 62 коп.
Згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада
2007 року відповідач виплатив йому 12050 грн. 73 коп., тобто стягненню
підлягає: 21709,62 грн. - 683,74 грн. – 12050,73 грн. = 8975 гривен 15 копійок.
Діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 2725 грн.
На підставі викладеного просив поновити його на посаді викладача з 04 березня
2006 року по 31 серпня 2007 року, стягнути з відповідача на його користь:
зарплату в розмірі 8975 грн.15 коп., компенсацію моральної шкоди в розмірі 2725
грн., компенсацію за кожний день прострочення добровільного виконання рішення
суду в сумі проценту рефінансування, встановленого НБУ на момент виплати
заборгованості відповідача перед позивачем.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 уточнили позовні
вимоги, просили поновити позивача на посаді викладача з 04.03.2006 року по
31.08.2007 року; негайно стягнути з відповідача на користь позивача зарплату
разом з компенсацією в розмірі 55229,44 грн.; стягнути з відповідача на користь
позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 13496448 грн.; стягнути з
відповідача на користь позивача компенсацію за кожний день прострочення
негайного виконання рішення суду про виплату зарплати в розмірі: - індексу
інфляції плюс три відсотки річних з суми (10295,92+16660,93) на 29.12.2009,
-1206 грн.09 коп. щомісячно за затримку розрахунку з викладачем на 29.12.2009
на момент виплати заборгованості відповідача перед позивачем.
Представник відповідача Кашкалда В.М. пояснив, що відповідач позов не визнає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов
ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем з
14.09.2004 року по 31.08.2007 року.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2007 року
він був поновлений на посаді концертмейстера в Дніпропетровській школі
української культури та мистецтв ім.О.Гончара з 04 березня 2006 року. На його
користь стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за
період з 04.03.2006 року по 31 серпня 2007 року у розмірі 12050,73 грн. та
моральну шкоду 1000 грн. (а.с.39-42).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2008 року
визнано незаконним наказ № 81 від 01.10.2005 року про переведення ОСОБА_1 з
посади викладача класу народних інструментів на посаду концертмейстера.
Позивача поновлено на посаді викладача класу народних інструментів МКЗК
«Дніпропетровська школа української культури та мистецтв ім.О.Гончара з 01
вересня 2005 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату в
сумі 747,18 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн. (а.с.14-16).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року
виправлено допущену в рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від
09.07.2008 року арифметичну помилку щодо суми стягнутої з відповідача на
користь позивача заробітної плати. Суд ухвалив вважати стягнутою суму
заробітної плати 3650,65 грн. (а.с.17-18).
На виконання вищевказаних рішень Апеляційного суду Дніпропетровської області
відповідачем було видано наступні накази:
- № 112 від 06.12.2007 року, згідно з яким позивача поновлено на роботі у
якості концертмейстера Дніпропетровської школи української культури та мистецтв
ім.О.Гончара з 4 березня 2006 року;
- № 113 від 06.12.07 р., згідно з яким звільнено позивача з посади
концертмейстера за власним бажанням з 31.08.07 р.;
- № 31 від 18.08.08 р., згідно з яким зроблено запис в трудовій книжці позивача
в такій редакції: «Запис за № 36 є недійсним, поновлений на посаді викладача
класу народних інструментів з 01.09.2005 р. на підставі рішення Апеляційного
суду Дніпропетровської обл.. від 09.07.2008 р. у справі № 22ц-1048/08.»;
- № 40-к від 27.08.2008 р., згідно з яким скасовано в трудовій книжці ОСОБА_1
запис № 40 про звільнення ОСОБА_1 з посади концертмейстера; внесено в трудову
книжку позивача відповідний запис про звільнення з посади викладача класу
народних інструментів з 31.08.2007 р. за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП
України (а.с.72-75, 23-30).
Таким чином, позовні вимоги позивача про поновлення на посаді викладача
Дніпропетровської школи української культури та мистецтв ім.О.Гончара з 04
березня 2006 року по 31 серпня 2007 року задоволенню не підлягають, в зв’язку з
відсутністю предмету спору.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у
цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших
справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року
визначено, що середньомісячна зарплата позивача склала 1206 гривень 09 копійок.
В березні місяці 2006 року зарплата позивача, яка йому виплачена, згідно
довідки від 23 червня 2008 року № 64, виданої відповідачем, склала 683 грн.74
коп.
Зарплата позивача за 18 місяців з 04 березня 2006 року по 31 серпня 2007 року
складе: 1206,09 грн. х 18 = 21709 грн. 62 коп.
Згідно рішень Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2007
року та від 09 липня 2008 року відповідач виплатив позивачу 12050 грн. 73 коп.,
747 грн. 18 коп. та 2903 грн. 47 коп. (а.с.108), тобто стягненню на користь
позивача з відповідача підлягає заборгованість з заробітної плати в розмірі:
21709,62 грн. - 683,74 грн. – 12050,73 грн. – 747,18 грн. – 2903,47 грн. = 5324
грн. 50 коп.
В зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати з відповідача на
користь позивача, згідно зі ст.34 Закону України «Про оплату праці» від
24.03.1995 року, Постановою Кабінета Міністрів України від 21.02.2001 року №
159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини
грошових доходів в зв’язку з порушенням строків їх виплати”, підлягає стягненню
компенсація втрати частини заробітної плати в розмірі 660,24 грн. з розрахунку:
5324,50 грн. х 12,4%(приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу
за листопад 2008 року). Судом для розрахунку компенсації зазначено листопад
2008 року, оскільки ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19
листопада 2008 року остаточно визначено суми стягнутої з відповідача на користь
позивача заробітної плати.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого
ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті
116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа,
організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час
затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри
належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган
повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір
вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника
частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить
рішення по суті спору. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає
стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 19.11.2008 року
(дати остаточного визначення Апеляційним судом Дніпропетровської області суми
стягнутої з відповідача на користь позивача заробітної плати) по час розгляду
справи – 13 місяців 24 дні в розмірі 16644,04 грн.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним
органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його
законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і
вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивач, тривалий час не одержував заробітну плату, що вимагало від нього
додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням обставин справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача в
рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача 200 грн.
Стаття 3 КЗпП України визначає, що законодавство про працю регулює трудові
відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють
за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів
про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до
нього.
На підставі викладеного, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити,
оскільки вони не ґрунтуються на діючому законодавстві про працю.
Згідно п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у
справах про стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.
Згідно зі ст.ст.81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь
держави судовий збір в розмірі 226,29 грн. та 8,50 грн. коп. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст.10, 60, 214, 215, 367, 88 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Дніпропетровської школи української культури та мистецтв ім.О.
Гончара на користь:
- ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в розмірі
5324 грн. 50 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 660
грн.24 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 16644 грн.
04 коп. та моральну шкоду в розмірі 200 грн., а всього 22828 грн. (двадцять дві
тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 78 коп.
- держави судовий збір в розмірі 226,29 грн. та 8,50 грн., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню,
але не більш ніж за один місяць в розмірі 1206 грн. 09 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: