Справа №2-38

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 квітня 2010 року                                          Тростянецький районний суд

                                                                           Вінницької області

в складі: головуючого суді Волошина І.А.

                 при секретарі Чудак Г.І.

                 з участю адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тростянець Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики ,-

В С Т А Н О В И В:

    У вересні 2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 борг в сумі 31980 грн., проценти за користування позикою всумі 33579 грн., вказуючи, що 12.06.2008 року відповідач ОСОБА_5 позичив в нього 4000 доларів США під 7 відсотків місячних терміном на три місяці,зобов`язавшись повернути позичені гроші, про що була складена розписка. Не дивлячись на неодноразові звернення до відповідача про повернення боргу, вона гроші не повернула, прострочив на рік термін повернення позики.

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, додавши, що в залог при отриманні грошей відповідач залишив йому документи на будинок, які потім попросив назад, віддавши йому посвідчення водія. Крім усних звернень він надсилав відповідачу письмову вимогу про повернення боргу. Суму позову він визначав відповідно курсу долара США на момент звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав і пояснила, що дійсно позичав в ОСОБА_4 гроші. В зв’язку зі зростанням курсу долара США і важким матеріальним становищем вказані гроші він ОСОБА_4 повернув з затримкою лише 7.06.2009 року. В той же день ОСОБА_4 повернув йому документи на будинок, а розписку не віддав, пославшись на те, що він її забув. Посвідчення водія він ОСОБА_4 не давав, воно в нього було пізніше викрадене з автомобіля, про що він звертався до міліції.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 07.06.2009 року перебували в домогосподарстві ОСОБА_5 і бачили як до нього приїздив ОСОБА_4. Після розмови, яка відбулась між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, останній передав ОСОБА_4 гроші, начебто долари США. Що то були за гроші і скільки їх було вони пояснити не змогли.

Суд вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 12.06.2008 року між сторонами був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 4000 доларів США під 7  відсотків місячних терміном на три місяці, про що ОСОБА_5 написав розписку.

У зазначений термін ОСОБА_5 борг не повернув, тим самим прострочив виконання грошового зобов`язання.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки з їх показів не зрозуміло які саме гроші і в якій сумі передавались ОСОБА_5 ОСОБА_4, а сам факт передачі грошей не є підтвердженням повернення боргу ОСОБА_5.

На момент звернення до суду курс долара США встановлений Національним банком України складав 799,5 грн за 100 доларів США.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України.

За змістом ст.625, 1046, 1049 ч.1, 1050 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу; за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно ст. 625 ЦК України;

Оскільки беззаперечно доведено, що між сторонами було укладено договір позики на строк три місяці, боржник на вимогу кредитора не повернули суму боргу у встановлений строк, то з метою захисту майнових прав позивача з відповідача необхідно стягнути суму боргу в розмірі 31980 грн., проценти за користування позикою в розмірі 33579 грн.

Підлягають стягненню також судові витрати, сплачені позивачем при подачі заяви судовий збір в розмірі 655 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд ,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 романовича 31980 грн. боргу за договором позики, 33579 грн. процентів за користування позикою, а всього 65559 грн., судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору в розмірі 655 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а також 2000 грн. за надання ОСОБА_4 юридичної допомоги адвокатом.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області  через Тростянецький районний суд, при цьому заява  про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області.      

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: