Справа № 2-3628/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П.,
при секретарі Іваненко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
15.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
У позовній заяві позивач вказала, що між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Але у зв’язку з тим, що вона не громадянка України, то договір було укладено на ім’я її чоловіка ОСОБА_2 В теперішній час, з метою впорядкування правовстановлюючих документів, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 придбаний на її ім’я, змушена звернутися до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 312 кв.м.
У судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання також не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи Управління Держкомзему у м.Миколаєві, у судове засідання не з’явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
На підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2003 року, власником житлового будинку АДРЕСА_1, є ОСОБА_1.
Судом встановлено, що придбаний позивачем ОСОБА_1, вищезазначений житловий будинок розташований на приватизованій земельній ділянці площею 312 кв.м., на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 3839 від 02.07.2002 року, виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради народних депутатів №2/15 від 07.06.2002 року.
Під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, нотаріус повідомив позивачу ОСОБА_1, що по скільки вона не громадянин України то відповідно до діючого законодавства України, не має право на придбання земельної ділянки. Тому відповідно до договору купівлі-продажу від 24.03.2002 року, земельну ділянку було придбано чоловіком позивача, ОСОБА_2, відповідачем по справі.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зверталася до Управління Держкомзему у м.Миколаєві для отримання Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Але листом від 23.03.2009 року за № 921/751-9/2009 управління Держкомзему відмовило її в оформлені Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та запропонувала привести у відповідність вказані договори купівлі-продажу відповідно до вимог ст.120 Земельного Кодексу або надати рішення суду про визнання за неї права власності на вищевказану земельну ділянку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та на підставі ч.1ст.120, ч.2ст.152, ч.3ст.158 ЗК України, ст.377 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи, а тому вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, законні і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 312 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю від 02.07.2002 року №3839 на земельну ділянку площею 312 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення Миколаївської міської ради народних депутатів №2/15 від 07.06.2002 року.
Скасувати у Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю запис №3839 про реєстрацію Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 02.07.2002 року на ім’я ОСОБА_3.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів після його оголошення. Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миолаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва у порядку ст.294 ЦПК України.
СУДДЯ: Ж.П.ПАВЛОВА