С права № 2-197/10

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2010 р.     м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний сул м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді     Федоріщева С.С.

при секретарі     Драгунцевій С.М.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні побори підприємства «Теплові мережі» під виглядом плати за теплову енергію, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з зазначеною скаргою 21.11.2000 р.. вказавши відповідачем по справі Дніпродзержинське комунальне підприємство «Теплові мережі». При цьому, після зазначення поштової адреси відповідача у цій скарзі, заявник вказав також і керівника відповідача - директора ОСОБА_2, не зазначивши, чи є вона особисто відповідачем по цій скарзі, чи вона вказана заявником у якості керівника відповідача (юридичної особи), на ім'я якої має проводитись відправлення документації, що стосується судового процесу за цією заявою.

13.01.2003 р. заявник надав суду письмові пояснення (а.с. 190-198 т.і. в яких конкретизував свою позицію та зазначив, шо суб'єктом оскарження по цій справі у відповідність до ч.З ст.248-1 ЦПК України, (в ред. 1963 р.) він вважає керівника підприємства, тобто директора ОСОБА_2

Зазначеної позиції заявник тримається протягом усього часу розгляду справи, на теперішній час наполягає на тому, щоб справа розглядалась за нормами гл. 31- А ЦПК України (в ред. 1963 р.). При цьому, в додаткових поясненнях, наданих суду 15.01.2010 р.. ОСОБА_1 наполягає також на залученні в якості відповідача №2 по справі поряд із ОСОБА_2 (належний, на думку заявника, відповідач №1) й керівника ДП «Лівобережне» ОСОБА_3, оскільки це підприємство було створене в період судового розгляду справи та деякий час надавало послуги з теплопостачання (2001-2006 р.р.) і теж. на думку заявника діяло всупереч чинного законодавства.

Враховуючи позицію заявника. 10.03.2009 р.. ухвалою Дніпровського районного суду, провадження в зазначеній справі було закрито, оскільки суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, але ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2009 р. за апеляцією ОСОБА_1, зазначена ухвала Дніпровського районного суду була скасована. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено позовні вимоги, які не є спором в сфері публічно-правових відносин, тому положення п.9 Прикінцевих перехідних положень ЦПК України (в ред. 2004 р.) на ці вимоги не розповсюджуються.

При новому розгляді справи під час проведення попереднього судового засідання в іншому складі суду, після надходження справи з апеляційного суду до суду першої інстанції, з метою забезпечення правильного та швидкого вирішення справи, на виконання вимог п.2 ч.6 ст. 130 ЦПК України, суд провів певні дії, направлені на вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. З цією метою судом направлено запит Генеральному директору Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» Фортуні В.І. (підприємству, яке на теперішній час здійснює теплопостачання в будинок, де мешкає ОСОБА_1) з питань правонаступництва цього підприємства за неіснуючими на теперішній час ДКП «Теплові мережі» та ДП «Лівобережне». Згідно до наданих документів, на теперішній час правонаступником зазначених підприємств з
повним обсягом прав та зобов'язань дійсно є КП «Дніпродзержинськтепломережа». Зазначене підприємство готово прийняти участь у процесі в якості відповідача, про що свідчить прибуття його представника ОСОБА_5 .в судове засідання з відповідною довіреністю.

Під час обговорення можливості заміни відповідача на підставі ст.37 ЦПК України та встановлення належним відповідачем по справі КП «Дніпродзержинськтепломережа». ОСОБА_1 висловив заперечення та наполягає на залученні в якості відповідачів колишнього директора неіснуючого на теперішній час ДКП «Теплові мережі» ОСОБА_2 (відповідач №1) та колишнього директора неіснуючого на теперішній час ДП «Лівобережне» ОСОБА_3 (відповідач №2). Таку позицію заявник підтвердив і в своїх письмових додаткових поясненнях від 15.01.2010 р.. які він просив долучити до матеріалів справи. При цьому він наполягає на необхідності розглядати справу за нормами гл. 31- А ЦПК України (в ред. 1963 р.)

Встановивши зазначені обставини, суд визначає відповідно до них такі правовідносини.

У відповідність до вимог ч.3 ст.2 ЦПК України (в ред. 2004 р.). провадження в цивільних справах
здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення
справи. Згідно до п.3 Прикінцевих перехідних положень ЦПК України (в ред. 2004 р.). ЦПК України (в ред. 1963 року) із внесеними в нього змінами, втратив чинність з набранням чинності ЦПК України (в ред. 2004 р.) В зв'язку з цим, враховуючи ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2009 р. по цій справі, суд виходить до висновку, що справа підлягає розгляду у порядку, визначеному ЦПК України (в ред..2004 р.)

У відповідність до вимог ст.30 ЦПК України (в ред. 2004 р.). відповідачем в цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи. Для залучення до участі у справі особи як відповідача, поряд з іншими, вона повинна мати й такі необхідні ознаки, як:

-     наявність між нею та позивачем матеріально-правового спору, який є підставою для відкриття
провадження у цивільній справі;

•   -     у такої особи та позивача наявні протилежні інтереси, що зумовлює їх протистояння один одному;

•   -     вона завжди діє на захист власних прав, свобод та інтересів.

В даному випадку, зазначені ознаки у фізичних осіб - колишнього директора неіснуючого на теперішній   ДКП «Теплові мережі» ОСОБА_2 та колишнього директора неіснуючого на теперішній час   ДП
«Лівобережне» ОСОБА_3. яких заявник ОСОБА_1 вимагає залучити до розгляду справи як відповідачів, - відсутні.

Усі необхідні ознаки належного відповідача в цій справі має юридична особа Комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа», але заявник ОСОБА_1 категорично заперечує проти залучення його в
якості відповідача по справі.

Таким чином у справі відсутній відповідач, що робить розгляд справи по суті неможливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2. 3. 10. 11. 30. 33. 59. 60. 130. 213-215. 218 ЦПК України. п.3 Прикінцевих перехідних положень ЦПК України (в ред. 2004 р.), суд. -

ВИРІШИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на незаконні побори підприємства «Теплові мережі»
лід виглядом плати за теплову енергію – відмовити.

Суддя:          /     Федоріщев С.С.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня
проголошення рішення або з дня його отримання та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про
апеляційне оскарження.