Справа №2-338/2009 p.

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 р. Ленінський районний суд М. Луганська в складі:

головуючого судді Таранової О.П.,

при секретарі     Великоцької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ТОВ „Салюс",  третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,  завданої порушенням прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди,  в обґрунтування позову вказали,  що відповідач за договором про спільну діяльність з третьою особою надавав позивачам транспортні послуги по перевезенню багажу та грошей. 14.05.2008 р. під час отримання посилки з Італії позивачі виявили недостачу грошей в сумі 1560 євро. Це сталося внаслідок того,  що працівники ТОВ „Салюс",  отримавши для позивачів посилку та гроші в сумі 1560 євро від водія третьої особи,  гроші помилково видали іншій особі,  яка представилася ОСОБА_3.  Вважають,  що таким порушенням прав споживача їм заподіяна матеріальна шкода в розмірі 12190 грн. (виходячи із офіціального курсу НБУ на 14.05.2008 р. - 781, 3865 грн. за 100 євро),  яку позивачі просять стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали,  просили суд задовольнити позов,  надали суду пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав,  надав письмові заперечення на позов,  вважає,  що ТОВ „Салюс" не є належним відповідачем по справі,  оскільки ліцензії на транспортні послуги не має та їх не надає,  їх надає третя особа,  яка і несе матеріальну відповідальність за схоронність багажу. Також пояснив,  що передача іноземної валюти не входила до функцій ТОВ „Салюс",  а нібито будувалась на довірчих відносинах між водіями перевізника,  тобто третьої особи та позивачами. Просив відмовити позивачам в задоволені позову.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності,  доходить висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі  ст.  1166 ЦК України шкода,  завдана майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала. Згідно  ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.  ст. 16 Закону України „Про захист прав споживачів" передбачає,  що шкода,  завдана життю,  здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі,  якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того,  чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем,  продавцем). Під продукцією згідно  ст. 1 цього Закону розуміються також й надавані послуги.

Як установлено в судовому засіданні,  відповідач та третя особа здійснювали спільну діяльність з міжнародних та внутрішніх транспортних перевезень пасажирів та багажу (коштовних речей),  при цьому до обов'язків відповідача входило прийом і видача замовникам багажу та цінних речей в М. Луганську. Це підтверджується поясненнями сторін,  договором про спільну діяльність від 19.03.2008 p.,  перевізною відомістю. 14.05.2008 р. позивачі отримували в приміщенні відповідача,  за адресою АДРЕСА_1  дві

посилки від своєї матері із Італії. При цьому вони виявили,  що відсутній конверт з грошима в сумі 1560 євро,  який передала їм матір. Як пояснили позивачам працівники ТОВ „Салюс",  гроші до їхнього приходу вони віддали іншому чоловікові,  який назвався прізвищем ОСОБА_3.

Ту фактичну обставину,  що вищевказані гроші дійсно передавалися для позивачів та були віддані іншій особі представник відповідача не заперечує. Його доводи про те,  що передача грошей нібито відбувалась на довірчих відносинах між водіями перевізника та позивачами,  а відповідач не має до цього відношення,  спростовується встановленими обставинами справи. Так,  зокрема,  у перевізній відомості,  яка підписана директором ТОВ „Салюс" ОСОБА_5,  напроти прізвищ позивачів зазначено 2 коробки,  вага 15 кг та сума 1560 є. Різні суми в євро також зазначені проти деяких інших прізвищ одержувачів вантажів.

З огляду на вищевикладене,  суд доходить висновку,  що відповідач фактично надавав позивачам поштові послуги з транспортування вантажів та грошей. Наявність чи відсутність у відповідача спеціального дозволу чи ліцензії на цей вид діяльності не має значення для притягнення відповідача до майнової відповідальності за неналежну якість надання послуг. Відсутність між сторонами договірних відносин також не звільняє відповідача від майнової відповідальності. Суд не вважає за необхідне з'ясовувати,  хто саме з працівників відповідача та з яких міркувань передав гроші іншій особі,  оскільки за вказані дії працівників майнову відповідальність несе роботодавець,  тобто відповідач.

Отже,  позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивачі по даній категорії справ,  як споживачі,  звільнені від сплати судового збору,  з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення на користь позивачів.

У відповідності зі  ст.  ст.  22,  1166,  1172 ЦК України,   ст.  ст. 4,  5,  16,  22 Закону України „Про захист прав споживачів",  керуючись  ст.  ст.  10, 11,  60, 212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ТОВ „Салюс",  третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,  завданої порушенням прав споживача задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Салюс" на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 12190 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.,  а всього - 12220 грн. - по 1/2 частині на користь кожного із позивачів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Салюс" судовий збір у дохід держави в розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 90 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.  Луганська протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.