2-a-303/0514/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Добропілля 30 березня 2009 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Солдатенко О.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника відповідача Носач Т.О.
представника третьої особи Варварової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області, третя особа - головне управління Державного казначейства України у Донецькій області «про поновлення пропущеного строку для звернення, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни», -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення, визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання здійснити недоотримані виплати, як дитині війни за період з січня 2006 по грудень 2008 року включно у розмірі 3448 грн. 53 коп., надавши до позову відповідний розрахунок.
17.03.2009 року за клопотанням представника відповідача в якості третьої особи було залучено головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.
В судовому засіданні позивачка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона має статус ветерана війни. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006 та 2007 року така допомога не виплачувалась. У 2008 році їй виплачувалась зазначена допомога у значно меншому розмірі ніж встановлено законодавством.
Просила поновити строк для звернення до суду, так як її права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, крім того, про належні їй як дитині війни виплати відповідачем повідомлено не було, тому про факт порушення її прав стало відомо після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України. Також, просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати сплатити їй недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 по 31.12.2008 року включно у розмірі 3448, 53 гривень.
Представник відповідача за дорученням головний спеціаліст-юрисконсульт відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області Носач Т.О., в судовому засіданні позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р.. а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету) в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. - 19, 35 грн., з 01.10.07р. - 19, 75 гри. Але, 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 ухвалено Рішення №6-рп/2007, визнано таким що не відповідає Конституції України, положення пункту 12 етапі 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2і)07р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки
Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01 08р.
Для врегулювання ситуації 28.05.08р. Кабінетом Міністрів України була прийнята
Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48.10 гривні, з 1 липня - 48, 20 та з 1 жовтня - 49.80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.07, тобто, ще у липні 2007р. З позовом позивач звернувся тільки у березні 2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАСУ пропущений строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Просила суд у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі відмовити.
Представник третьої особи, за дорученням начальник відділу бюджетних надходжень та видатків державного бюджету Управління Державного казначейства у м. Добропілля Варварова О.В. позов не визнала.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача, представника третьої особи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачка відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у посвідченні № 105838.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 p., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006 році.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 p., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. Ill було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист інвалідів війни», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідне задоволення позовні вимоги в частині сплати недоотриманої позивачем соціальної допомоги за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з врахуванням сплаченої суми допомоги за 2008 рік за цей період.
Щодо виплати за 2007 рік суд вважає, що позивачкою не було надано переконливих доказів поважності пропущення останньою строку позовної давності для звернення до суду, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та застосувати статтю 99 КАС України за 2007 рік. Оскільки незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як , відповідно до статті 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
Згідно наданої до суду довідки управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі у 2008 році позивачу здійснювалась надбавка у відповідних сума: з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року - 47, 00 гривень; з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - 48, 10 гривень; з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року - 48, 20 гривень; з 01.10.2008 року та довічно - 49, 80 гривень.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з. 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 гри. х 10% /31x10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 0 % + 482 грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри, х 3 х 10%).
На підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний фонд України звільняється від сплати державною мита.
На підставі викладеного, ст. 3, ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 86, 94, 99, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі Донецької області, третя особа - головне управління Державного казначейства України у Донецькій області «про поновлення пропущеного строку для звернення, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні соціальні виплати, як дитині війни» - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 715, 23 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,
Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Складено одноособово в одному примірнику в нарадчій кімнаті.