КОПІЯ

Справа № 2-1499/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – судді – Таргоній Д.О.,

при секретарях  - Князік І.Д., Кисіль А.М., Фоменко О.С.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

 У грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в сумі 7 395,37 гривень, а також 2000 гривень моральної шкоди.

В обгрунтування позову посилається на те, що 20.10.2009 року на перехресті вул. Героїв Дніпра та Богатирської у м. Києві, через порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої завдано механічних пошкоджень автомобілю «Опель» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та перебував під керуванням позивача на підставі генеральної довіреності.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаної ДТП підтверджена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.10.2009 року.

Згідно з висновком експертизи, проведеної Національним центром незалежних експертиз 20.11.2009 року, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «Опель Кадет» д.н.з НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 15 187, 39 гривень.

ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», в якому була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2, виплатило йому, позивачу, страхове відшкодування в сумі 7792,02 гривень.

Таким чином, виходячи з загальної суми матеріальної шкоди, просив стягнути залишок коштів, а саме 7 395,37 гривень з відповідача – ОСОБА_2 Також просив стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 гривень та судові витрати по справі.

В подальшому позивач змінив та уточнив свої вимоги, просив суд стягнути з відповідача – ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» матеріальну шкоду в сумі 7395,37 гривень, витрати, понесені на оплату експертизи – 400 гривень, витрати на юридичну допомогу 400 гривень, а також судові витрати по справі.

З ОСОБА_2 просив стягнути моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав свої змінені та уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Пояснив суду, що ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» не в повному обсязі виконала свої зобов’язання за страховим договором, укладеним з ОСОБА_2, та не повністю виплатила страхове відшкодування, виходячи з того, що автомобіль відновленню не підлягає. Однак, з такими діями страхової компанії він не згоден, вважає, що йому повинна бути виплачена повністю сума матеріальної шкоди згідно висновку експерта Національного центру незалежних експертиз від 20.11.2009 року. При цьому, він не заперечує проти того, щоб вузли та деталі транспортного засобу, які будуть замінені при здійсненні відновлювального ремонту, були передані страховій компанії. Зазначив також, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди він пережив стрес, потім багато часу, коштів та здоров’я витратив при проведенні автотоварознавчої експертизи, розгляді адміністративного матеріалу та даної цивільної справи в суді. Він має хвору дружину – інваліда третьої групи, після перенесеного інфаркту її часто доводиться возити до медичних закладів, а через неможливість відремонтувати автомобіль це доводиться роботи за допомогою таксі, на що витрачаються додаткові кошти. Таким чином моральну шкоду він оцінює в 2000 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позов в частині стягнення з нього моральної шкоди в сумі 2000 гривень, оскільки вважає факт завдання такої шкоди недоведеним. В той же час, вважає, що ЗАТ «УЕСК» повинна була в повній мірі виплатити позивачу страхове відшкодування, оскільки згідно страхового полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 гривень.

Відповідач ЗАТ «УЕСК» свого представника для участі в судовому засіданні не направив, про час та місце розгляду справи було повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні письмові заперечення ЗАТ «УЕСК», згідно яких відповідач позов не визнає, вважає, що страховик виконав свої зобов’язання за полісом № ВС/3112396 в повному обсязі, а страхове відшкодування виплачене відповідно до розрахунку, зазначеного в акті № 4914 від 09.11.2009 року, складеного ТОВ «Естімейт», про що складено страховий акт № 09/03/0364.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові заперечення відповідача ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» та матеріали справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з постанови Оболонського районного суду м. Києва від 09.11.2009 року, 20 жовтня 2009 року близько 13год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 на перехресті вул. Героїв Дніпра та Богатирської в м. Києві, порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем «Опель» д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_2 в судовому засіданні підтверджена та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с. 12)

Автомобіль «Опель Кадет» д.н.з. НОМЕР_1 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував під управлінням ОСОБА_1, якій володіє ним на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального ОСОБА_5, 10.04.2008 року. (а.с. 9)

 Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,  положення  щодо  захисту  права  власності  поширюється також на особу,  яка хоч і  не є власником,  але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі,  передбаченій законом чи договором,  така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Відповідно до висновку звіту № 3554, складеного експертом Національного центру незалежних експетртиз 20.11.2009 року, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «Опель Кадет» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 187,39 гривень. (а.с.15-16)

За складання звіту позивачем ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ПП «Національний центр незалежних експертиз» 400 грн., що підтверджується рахунокм-фактурою № 11/11/09-1 від 11.11.2009 року. (а.с. 14)

Згідно вказаного звіту, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Опель Кадет» д.н.з. НОМЕР_1 визначено відповідно до дійсної ринкової вартості транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищувала ринкову вартість автомобіля.

В судовому засіданні також встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» відповідно до полісу № ВС/3112396 від 15.11.2008 року. (а.с. 34)

Вказаним полісом забезпечено транспортний засіб «Шкода Фабія»  д.н.з. НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 25 500 гривень, франшиза складає 510 гривень.

Згідно ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Страхова виплата здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладання договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» частково здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в загальній сумі 7 792,02 гривень. (а.с. 44-47)

При цьому, розрахунок суми страхового відшкодування, що підлягав виплаті, зроблено за формулою СВ= З – Слкв – ФБ +Свт, де З – розмір матеріального збитку, Слкв – вартість придатних залишків, Фб – безумовна франшиза, Свт – вартість автотоварознавчого дослідження.(а.с. 43)

Вказаний розрахунок зроблено на підставі Акту № 4914 автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ «Естімейт» 09.11.2009 року.

Однак, посилання відповідача на зазначений висновок не може бути прийняте судом, так як воно необгрунтоване, оскільки при складанні Акту  № 4914, перед спеціалістом ставилось питання не про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Опель Кадет» д.н.з. НОМЕР_1, а про вартість утилізації вказаного транспортного засобу. При цьому відсутні будь-які експертні висновки про визнання транспортного засобу таким, що не підлягає відновленню.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача ЗАТ «УЕСК» матеріальної шкоди в сумі 7 395,37 гривень, що становить невиплачену частину розрахунку виходячи з розміру 15 187,39 гривень, позивач ОСОБА_1 зазначив також, що вказану суму він витратить на відновлювальний ремонт автомобіля, а деталі та вузли, які підлягатимуть заміні, готовий передати відповідачу.

Це відповідає також диспозиції ч. 9 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, якою визначено, що  постановлюючи рішення  про  стягнення  на користь потерпілого відшкодування вартості майна,  що  не  може  використовуватись  за призначенням,  але  має  певну  цінність,  суд  одночасно  повинен обговорити питання про передачу цього  майна  після  відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Таким чином, оцінюючи в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» матеріальної шкоди в сумі 6885,37 гривень, з вирахуванням суми франшизи 510 гривень, а також витрат на проведення експертизи – 400 гривень.

В той же час, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 2000 гривень підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено обов’язок суду при вирішенні спору про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди встановити: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин  чи якими  діями (бездіяльністю) вони  заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

Суд, враховуючи винний характер дій відповідача та ступінь моральних страждань позивача, які полягають в отриманому стресі при ДТП та неможливості відновити на протязі тривалого часу пошкоджений автомобіль, прийшов до висновку, що позивачу  ОСОБА_1 дійсно було завдано моральну шкоду, але разом з тим вважає, що розмір шкоди визначеної позивачем в сумі 2000 грн.  є завищеним. При  визначенні розміру моральної шкоди суд керується вимогами розумності і справедливості і вважає, що моральну шкоду необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн. на користь позивача.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі  72,85 грн., 400 грн. витрат на юридичні послуги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи  в розмірі 120 грн.,  а всього 582 грн. 85 коп. З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 8,50 грн. сдового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  988, 1166, 1167 ЦК України, ст. 9, 20 Закону України «Про страхування», ст. ст. 10, 15, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в сумі 6885, 37 гривень, кошти на оплату послуг за проведення автотоварознавчої експертизи – 400 гривень, судові витрати по справі: 582, 85 гривень, а всього: 7868,22.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 гривень, а також суму судового збору – 8,50 гривень, а всього: 1008,50 гривень.

Зобов’язати ОСОБА_1 передати Закритому акціонерному товариству «Українська екологічна страхова компанія» вузли, деталі та комплектуючі частини пошкодженого транспортного засобу, які підлягатимуть заміні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом 10 днів.

Суддя:             (підпис)

Копія вірна,

Суддя:                     Таргоній Д.О.

Секретар: