Справа №2-196/10

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«05» лютого 2010 року      Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді              – Жежери О.В.;

при секретарі                  – Білик Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів посилаючись на те, що вона з травня 2000 року по травень 2007 року перебувала з відповідачем у фактично шлюбних відносинах. Від спільного життя вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі у його вихованні не приймає. Під час зустрічей з дитиною відповідач перебуває у стані алкогольного сп’яніння, при дитині застосовує до неї фізичну силу. Постійного місця роботи не має, займається приватними перевезеннями та має мінливий дохід. Позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх сина та стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, пославшись на обставини, якими вона їх обґрунтовує та докази, які їх стверджують. Також пояснила, що всі заперечення відповідача проти позбавлення його батьківських прав не відповідають дійсності, оскільки він не піклується про сина, не цікавиться його розвитком та станом здоров’я, матеріально не забезпечує. Крім того, позивач зазначила, що відповідач перешкоджає їй у виїзді з сином за межі України для оздоровлення, не наддає відповідного дозволу. Таким чином, є всі підстави позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

Представники позивача ОСОБА_1 підтримали позов з підстав, викладених у ньому, при цьому пояснили, що відповідач не виконує свої батьківські обов’язки, негативно впливає на дитину, оскільки зловживає спиртними напоями, та згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи застосував до позивачки фізичну силу. Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Такі обставини дають підстави позбавити ОСОБА_2 батьківських прав і стягнути з нього аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, оскільки не працює, має мінливий заробіток.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову в частині позбавлення його батьківських прав заперечував та пояснив, що намагався брати участь у вихованні та житті сина, однак через непорозуміння з позивачкою його спілкування з дитиною виявляється не можливим. Далі відповідач пояснив, що в грудні 2008 року підчас зустрічі в кафе між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт на ґрунті його участі у вихованні та утримані сина, в результаті чого він дійсно ненавмисно штовхнув позивачку, про що розкаюється. Після зазначеного інциденту позивачка категорично проти його спілкування з дитиною, більше того, ОСОБА_1 дозволяє бабусі, його матері, зустрічатися з ОСОБА_4, за умови його відсутності в місцях зустрічей. Крім того, відповідач пояснив, що твердження позивачки щодо зловживання ним спиртними напоями не відповідає дійсності, оскільки характер його роботи повністю виключає таку можливість. Також ОСОБА_2 зазначив, що а ні позивачка, а ні її мати не звертались до нього з приводу надання дозволу на виїзд сина для оздоровлення за межі України. Відповідач в судовому засіданні заперечуючи проти позову вказував на те, що коли мав можливість, то спілкувався з сином, постійно відвідував з ним різні культурно-розважальні та навчальні заклади, забирав сина з дитячого садочка, а з вересня 2009 року відвідує сина в школі. Далі пояснив, що він приймав участь в матеріальному забезпеченні сина, купував йому одяг, подарунки, проте, не завжди мав можливість передати дитині придбані речі. В судовому засіданні ОСОБА_2 також пояснив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів  на утримання сина, проте, оскільки він працює і має середню заробітну плату в розмірі 668 грн. 26 коп., то вважає за можливе стягнути з нього аліменти в розмірі ? частини.

    Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо сина ОСОБА_4, посилаючись на те, що відповідач само ухилився від виховання дитини, не приділяв йому уваги, не надавав матеріальної допомоги. Крім того, зазначив, що згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради № 04-11-1396 від 22.10.2009 року комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4

    Представник прокуратури Оболонського району м. Києва, яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала частково, зазначила, що з урахуванням думки неповнолітнього, вважає передчасним, недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_4. Крім того, пояснила, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню в частині визначеною на розсуд суду.

Під час розгляду справи у присутності представника позивача, представника служби у справах неповнолітніх Оболонської районної у м. Києві ради, представника прокуратури Оболонського району м. Києва була заслухана думка неповнолітнього ОСОБА_4 щодо його стосунків з батьками. Зі слів дитини, батьків він любить, вони ставляться до нього добре. ОСОБА_4 пояснив, що відвідував з батьком ігроленди, кінотеатри, зоопарк. Також пояснив, що бажав би спілкуватись, гуляти, проводити час з батьком – ОСОБА_2.

    Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знайома з родиною сторін. Зазначила, що ОСОБА_2 дуже піклувався про сина, поки вони з ОСОБА_1 жили разом. Вона постійно бачила як подружжя ОСОБА_2 разом гуляють з дитиною, але з травня 2007 стосунки між ними погіршились, вони збирались припинити спільне проживання, тому на хрестини своєї доньки, які відбулись 12 травня 2007 року вона запросила лише ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4. Проте, ОСОБА_2 без запрошення прийшов у стані сильного алкогольного сп’яніння, поводив себе зухвало, в результаті чого ОСОБА_4 не відходив від ОСОБА_1 Далі свідок пояснила, що їй відомо проте, що на даний час ОСОБА_1 не дає ОСОБА_2 спілкуватись з дитиною. Але їй відомо про випадки, коли позивачка бажала дати відповідачу сина, однак останній за дитиною не приходив.

    Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що є мамою позивачки. Далі пояснила, що ОСОБА_2 деякий час працював водієм на підприємстві «Катметал Україна», що належить її чоловіку. Коли у відповідача не було роботи, він міг собі дозволити випити спиртного, разом з тим, він добра людина, пропонував свою допомогу, але в той же час не досить організований та відповідальний, та цьому ж навчає сина. Крім того свідок пояснила, що неповнолітній ОСОБА_4 любить свого батька, відповідача у справі, з задоволенням бачиться з ним, в свою чергу ОСОБА_2 любить сина, але з метою впливу на відповідача, щоб він змінив своє ставлення до батьківських обов’язків, став більш відповідальним, а також з метою безперешкодного виїзду дитини за межі України, оскільки її чоловік є громадянином Німеччини, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

    Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є вихователем дитячого дошкільного закладу №247, який відвідував ОСОБА_4. Далі пояснила, що перші чотири роки за дитинною приходили батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом, все в родині було гаразд. Проте, коли батько за сином приходив сам, то був веселим, мабуть внаслідок алкогольного сп’яніння, але не сильного. Крім того, свідок пояснила, що мати, ОСОБА_1 дуже піклується про сина, вчасно його забирала з садочка, відвідувала дитячі свята. Батько ОСОБА_4 останнім часом відвідував та забирав сина з садочка не часто.

    Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що відповідач у справі є її сином. Далі свідок пояснила, що підчас спільного проживання сторін вони багато часу проводили разом, виховували дитину, при цьому, відповідач займався сином, приділяв достатньої уваги йому. Після припинення спільного проживання між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була усна домовленість щодо участі в утриманні та вихованні ОСОБА_4. Однак, починаючи з грудня 2008 року позивачка почала перешкоджати спілкуванню сина з онуком, підчас зустрічей провокувала сина на сварки. Деякий час позивачка надавала їй можливість проводити час з ОСОБА_4, за умов, відсутності підчас зустрічей відповідача. Проте, на даний час ОСОБА_1 взагалі не дає дозволу на їх спілкування з дитиною, тому і вона і відповідач відвідують останнього в школі. Крім того, свідок пояснила, що відповідач приймав та приймає участь в матеріальному забезпеченні сина, купував та продовжує купувати йому необхідні речі, іграшки, подарунки, але не має можливість передати їх дитині. Також свідок зазначила, що критично та вимогливо ставиться до свого сина, відповідача у справі, знає риси його характеру, знає, що він любить свого сина, переживає ситуацію що склалась з ОСОБА_1, тому вважає, що позбавлення батьківських прав дуже жорстокий захід.

    Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що вважає ОСОБА_2 гарним, турботливим, відповідальним батьком, який, коли мав можливість, то приділяв сину достатньо уваги, займався його вихованням та розвитком, тому не бачить підстав для позбавлення його батьківських прав.

    Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона з чоловіком підтримували дружні стосунки з сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, сім’ями гуляли з дітьми. Далі свідок пояснила, що підчас прогулянок всі вони, включаючи ОСОБА_1, могли собі дозволити випити по пляшці пива. Разом з тим, вона не помічала, щоб ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями. Крім того, зазначила, що відповідача ОСОБА_2 може охарактеризувати як гарного батька, який піклувався про сина, займався його вихованням, матеріально забезпечував.

    Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що перебуває в дружніх стосунках з сім’єю відповідача, знає позивача у справі. Далі свідок пояснила, що ОСОБА_2 добрий батько, у них в родині доброзичливі стосунки та сприятлива атмосфера. Зазначила, що відповідач піклується та переживає за сина, а ОСОБА_4 в свою чергу любить свого батька, вони з задоволенням спілкуються. Крім того, свідок пояснила, що зустрічала ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, десь в літку 2008 року, коли відповідач вів сина до зубного лікаря, також бачила як вони купували речі, гуляли в парку.

    Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що знайома з сім’єю сторін, разом з ОСОБА_2 вони протягом тривалого часу гуляли з дітьми. Свідок зазначила, що відповідач багато уваги приділяв сину, був до нього уважним та турботливим. З дітьми вони неодноразово відвідували кінотеатри, планетарій, зоопарк, та інші навчально-розважальні заклади. Крім того, свідок пояснила, що ОСОБА_4 любить батька, вони гармонійно спілкуються, розуміють один одного. ОСОБА_16 також вказала, що не помічала за відповідачем прихильності до спиртних напоїв, гуляючи в літку вони могли собі дозволити по келиху пива, при цьому відповідач поводив себе як нормальна, адекватна, добра людина і батько.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, думку неповнолітнього ОСОБА_4, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що з травня 2000 року по травень 2007 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у фактично шлюбних відносинах.

Під час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини (а.с. 11).

Судом встановлено, що після припинення спільного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість про спосіб та участь у вихованні та утриманні дитини. Проте, після конфлікту, що мав місце 16.12.2008 року між сторонами виникли неприязні стосунки, внаслідок чого почались суперечки стосовно спілкування та виховання дитини. Позивачка фактично позбавила відповідача можливості реалізовувати свої батьківські права та обов’язки щодо сина. Вказані обставини не були спростовані позивакою ОСОБА_1, а також підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Суд критично ставиться до посилань позивачки щодо зловживання відповідачем спиртними напоями та негативного впливу на дитину, оскільки остання не надала належних доказів на підтвердження вказаних обставин. Більше того, такі доводи ОСОБА_1 спростовуються даними довідки від 19.11.2009 року №12180 виданої КМНКЛ «Соціотерапія» згідно якої відповідач на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с. 57), по місцю роботи ТОВ «Квін-Свіг» характеризується позитивно (а.с. 55).  Не приймає до уваги надану позивачкою характеристику з місця роботи ТОВ «Катметал Україна» відносно ОСОБА_2 з огляду на те, що керівником даного підприємства є чоловік матері позивачки, який є зацікавленою особою по даній справі з боку останньої (а.с. 66).

Також суд не приймає до уваги довідку-характеристику від 09.09.2009 року, видану ДНЗ №247 в якій зазначено про знервованість дитини після спілкування з батьком, оскільки це спростовується довідкою від 17.08.2009 року виданою цією ж дошкільною установою (а.с. 58, 68).

Що стосується висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради № 04-11-1396 від 22.10.2009 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 64), суд вважає що комісією він зроблений передчасно, без ретельного дослідження дійсних обставин.

Суд приходить до висновку, що зібрані по справі докази свідчать про відсутність у відповідача можливості в достатній мірі виконувати свої батьківські обов’язки стосовно сина через чинення позивачкою йому перешкод в цьому, що само по собі не дає підстав вважати, що ОСОБА_2 самоухилився від виконання батьківських обов’язків, а тому не буде доцільно в інтересах дитини позбавити останнього батьківських прав.

При цьому, доказів, які б свідчили про негативний вплив відповідача на малолітнього сина, про будь-яку іншу протиправну поведінку ОСОБА_2 відносно дитини суду не надано та таких обставин судом не встановлено.

З огляду на наведене, зважаючи на крайність заходу щодо позбавлення батьківських прав, з урахуванням особи відповідача ОСОБА_2, а також конкретних обставин справи, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволені вимог в частині позбавлення його батьківських прав.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання дитини суд встановив наступне.

 Правовідносини сторін, що виникли, полягають в обов’язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, та праві позивачки при ухиленні відповідача від цього обов’язку на стягнення аліментів в судовому порядку.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

    Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти присуджуються на утримання дитини у частці доходу її матері, батька або у твердій грошовій валюті.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    Судом встановлено, що відповідач працює водієм в ТОВ «Квін-Свіг» і згідно даних довідки №14 від 25.08.2009 року його середньомісячна заробітна плата у 2009 році становила 668 грн. 26 коп. (а.с. 59).

    Суд критично ставиться до посилань позивачки і її представників на ту обставину, що відповідач має додаткові доходи, оскільки такі обставини не були доведені в судовому засіданні і у підтвердження їх не було надано відповідних доказів.

Відповідно до ст. 182 СК України, суд, при визначенні розміру аліментів, враховує  стан здоров’я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, та вважає, що стягнення підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини доходу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти  присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати на користь держави в розмірі 171 гривні.

Керуючись ст. 141, 150, 157, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 184 СК України, ст.ст. 10, 15, 57, 60, 62, 64, 212, 213,   214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов   задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді водія в ТОВ «Квін-Свіг» (м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6), аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини доходу щомісячно, але не менше, ніж 30%  відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 10.06.2009 року і до повноліття дитини.

    Стягнути з  ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна ) грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120(сто двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом 10 днів.

    СУДДЯ         / П І Д П И С /             О.В.Жежера

З оригіналом згідно.

Суддя:                                     О.В.Жежера

Секретар:                                     Л.А.Білик