Справа № 2-2404/10

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 «17» березня 2010 року          Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді                 – Жежери О.В.;

при секретарі                 – Білик Л.А.;

за участю позивача                 - ОСОБА_1;

та відповідача                 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу‚ -

в с т а н о в и в:

    Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.     Звернувшись до суду‚ позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, посилаючись на те, що спільне життя не склалося, між ними стали виникати конфлікти на побутовому грунті через різні погляди на вирішення життєвих питань, не підтримують шлюбні стосунки‚ спільно не господарюють протягом трьох років.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка в судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягала та підтримала обставини викладені у позовній заяві, зазначивши, що на протязі трьох років вони з відповідачем не підтримують подружні стосунки, господарство ведуть окремо, проживають також окремо, примирення між ними не можливо. При цьому позивачка зазначила, що на даний час між нею та відповідачем втрачені почуття любові, як подружжя, тому зберегти їх сім’ю неможливо. Крім того, позивачка пояснила, що причиною розірвання їх шлюбу стало непорозуміння щодо виховання сина, ведення спільного господарства. Примирення між ними не можливе. Спірних питань щодо поділу майна з відповідачем у них не має. Крім того, позивач зазначила, що відповідач спілкується з сином, приймає участь у його вихованні, надає матеріальну допомогу на його утримання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, при цьому пояснив, що дійсно на протязі трьох років вони проживають окремо, не підтримують подружні стосунки, господарство ведуть окремо. Відповідач зазначив, що дійсно їх сім’я існує суто формально. Просив шлюб розірвати.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Судом встановлено, що шлюб між сторонами укладено 06 листопада 1996 року, Відділ реєстрації актів громадянського стану Печерського району міста Києва (а.с.5).

Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд вважає, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи‚ суд дійшов висновку‚ що сім’я сторін розпалась остаточно і поновленою не може бути‚ в судовому засіданні встановлено, що сторони проживають окремо, не підтримують шлюбні стосунки‚ спільно не господарюють‚ на примирення не згодні.  

На пiдставi ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України,  керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 130, 160, 174, 212, 213-215  Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати ( актовий запис №549 від 06 листопада 1996 року, Відділ реєстрації актів громадянського стану Печерського району міста Києва).

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів громадянського стану стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 (сімнадцять)  гривень‚ ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя:                         /підпис/                 О.В.Жежера

З оригіналом згідно.  

Суддя:                             О.В.Жежера

Секретар:                             Л.А.Білик