КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-21/09                                                          Головуючий у І інстанції – Патраманський І.О.                                                                                                                                

 Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                      головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                               суддів                         Земляної Г.В., Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення недоплаченої грошової допомоги на дитину та встановлення розміру щомісячної грошової допомоги відповідно до чинного законодавства, за апеляційною скаргою  Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 лютого 2009 року,

В С Т А Н О В И В :

У 2009 році позивач звернувся у суд з позовом, в якому, зокрема, просив зобов’язати відповідача виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року в сумі 7437,74 грн. та недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1308,40 грн.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 лютого 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова  суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача про зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.

Колегією суддів встановлено, що позивач являється матір’ю малолітньої дитини, що підтверджується відповідним свідоцтвом та   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу як застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особі.

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року  - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року  - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року-470 грн.

Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,   зумовленими   народженням та похованням".

Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми Закону були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Разом з тим, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в  тому числі п.7 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію ст.ст. 41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до п. 3 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

Пунктом 12 статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було виключено статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,   зумовленими   народженням та похованням".

Проте, 22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пунктів 24, 25, 27 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до п. 5 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди з 28.04.2007 року по 09.07.2007 року, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року у розмірі,  передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача, оскільки дії Управління відповідали приписам чинного у зазначений період законодавства.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно визначено початкову дату нарахування недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки в періоди з 28.04.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року норма, якою передбачено це право, не діяла. Відповідне право у позивача виникло лише з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.

Судом першої інстанції в той же час були допущені суттєві порушення правил застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення цього спору.

Так, визнавши неправомірними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої допомоги.

При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою місцевого суду залишилось те, що  адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області – задовольнити частково.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 лютого 2009 року - скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області щодо невиплати ОСОБА_2 в повному обсязі одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі передбаченому ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі передбаченому ст. 43 вказаного Закону за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відповідності до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.11.2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі передбаченому ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років станом на 25.01.2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

суддя Г.В. Земляна

суддя А.Ю. Коротких