КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-7205/09 Головуючий у І інстанції – Маркова О.М.
Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Глущенко Я.Б.,
суддів Земляної Г.В., Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2008 року,
В С Т А Н О В И В :
У 2008 році позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2180,00 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2008 року позов задоволено: визнано дії відповідача щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов’язано донарахувати та виплатити за 2007 рік позивачу як щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 2180,00 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення суду має бути змінено з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим в наслідок аварії на ЧАЕС та інвалідом ІІ групи, інвалідність пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС., про що було видано відповідне посвідчення.
Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що інвалідам ІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу за 2007 рік у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Отже, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік 29.12.2007 року (а.с. 11) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року, яке має перспективне значення, на правовідносини, що виникли після його ухвалення, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік підлягають задоволенню.
Встановивши ці обставини, судом першої інстанції в той же час були допущені суттєві порушення правил застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення цього спору.
Так, визнавши неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої допомоги.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою місцевого суду залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає відповідній зміні.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2008 року змінити.
Пункт 3 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Зобов’язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік згідно частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично виплачених сум.»
В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя Г.В. Земляна
суддя А.Ю. Коротких