Справа 22ц-2064     Головуючий у 1 інстанції Добнєв С. С.

Категорія 54     Доповідач Солодовник О.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року     м.  Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Новосядлої В.М. ,  суддів Солодовник О.Ф.,  Лук'янової С. В.,

при секретарі Косюга Т.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом    комунального    комерційного    підприємства   Донецької   міської   ради «Донелектротранс» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротранс» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,  мотивуючи наступним.  Відповідачка працювала у них водієм трамваю,  керуючи яким 31 жовтня 2003 року,  порушила Правила дорожнього руху України,  здійснила ДТП,  у результаті чого було завдано шкоду ОСОБА_4. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2005 року кримінальна справа за обвинуваченням відповідачки за  ст. 286 ч.1 КК України закрита у зв'язку з застосуванням до неї Закону України «Про амністію». Рішенням Київського районного суду М. Донецька від 20 лютого 2007 року,  яке набрало законної сили,  з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 15000 грн. Вказані суми на вимогу державного виконавця були сплачені позивачем.  Просили стягнути з відповідачки на їх користь шкоду в сумі 15000 грн та понесені ними судові витрати в сумі 180 грн.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 червня 2008 року позовні вимоги комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс» задоволенні частково : зі ОСОБА_2 стягнуто на його користь матеріальну шкоду в розмірі середнього заробітку в сумі 563, 42 грн,  понесені судові витрати в сумі 81 грн.

В апеляційній скарзі комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротрасн» просить рішення суду скасувати,  ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позов в повному обсязі,  з тих підстав,  що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги,  вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши судцю-доповідача,  представника позивача ОСОБА_5,  відповідачку,  дослідивши матеріали цивільної справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав,  а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено наступне. Відповідачка працювала у позивача водієм трамваю,  керуючи яким 31 жовтня 2003 року,  порушила Правила дорожнього руху України,  здійснила ДТП,  у результаті чого було завдано шкоду ОСОБА_4. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2005 року кримінальна справа за обвинуваченням відповідачки за  ст. 286 ч.1 КК України закрита у зв'язку з застосуванням до неї Закону України «Про амністію» (а.с. 11). Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2007 року,

яке набрало законної сили,  з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 15000 грн (а.с. 6-7). Вказані суми на вимогу державного виконавця були сплачені позивачем (а.с. 4-5).

На підставі ч.1  ст.  1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,  якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно з ч.1  ст.  1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди в розмірі середнього заробітку,  суд першої інстанції послався на  ст. 132 КЗпП України. Однак з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1  ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди,  заподіяної з їх вини підприємству,  установі,  організації,  у випадках,  коли шкоди завдано діями працівника,  які мають ознаки діянь,  переслідуваних у кримінальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачка працювала у позивача водієм трамваю,  керуючи яким 31 жовтня 2003 року,  порушила Правила дорожнього руху України,  здійснила ДТП,  у результаті чого було завдано шкоду ОСОБА_4. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2005 року кримінальна справа за обвинуваченням відповідачем за  ст. 286 ч.1 КК України закрита у зв'язку з застосуванням до неї Закону України «Про амністію» (а.с. 11-11),  тобто дії відповідачки мають ознаки діянь,  переслідуваних у кримінальному порядку. Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2007 року,  яке набрало законної сили,  з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 15000 грн (а.с. 6-7). Вказані суми на вимогу державного виконавця були сплачені позивачем (а.с. 4-5).

Таким чином,  судом першої інстанції не застосовано закон,  який підлягає застосуванню і тому на підставі п.4 ч.1  ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі  ст. .88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат в сумі 180 грн (150 грн + 30грн)(а.с. 18, 19).

Керуючись  ст.  ст. 303-316 ЦПК України,  апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротрасн» задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 06 червня 2008 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс» матеріальну шкоду в сумі 15000 грн та понесені судові витрати в сумі 180 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.