Справа № 22ц-1354/2010 Головуючий у 1інст. – Іващенко А.І.
Категорія – цивільна Доповідач – Литвиненко І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ЄВСТАФІЇВА О.К., СКРИПКИ А.А.
при секретарі
з участю Коваленко Ю.В.
позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, представника третьої особи Іванченка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, Новгород-Сіверської міської ради, третя особа: відділ містобудування та архітектури Н-Сіверської райдержадміністрації, про усунення перешкод у користуванні землями загального користування та нерухомістю, стягнення витрат,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, Н-Сіверської міської ради, в якому, після уточнень позовних вимог, просила визначити межу між своєю земельною ділянкою і ОСОБА_7, які розташовані в АДРЕСА_1, та землями загального користування територіальної громади з боку провулку Підгірного, у відповідності до містобудівної документації; відновити порушене її право на проїзд до своєї земельної ділянки та її обслуговування, визначивши для цього порядок користування проїзними шляхами по провулку до металевих воріт її двору; відновити межу між землями загального користування з боку проїзної частини провулку Підгірного та земельною ділянкою ОСОБА_7, зобов’язавши ОСОБА_7 не чинити перешкод у користуванні об’єктами нерухомості АДРЕСА_1, та знести прибудову до її частини будинку, паркан та стовпчики з огорожею, які вона побудувала без дотримання державних будівельних норм; встановити порядок користування земельною ділянкою з урахуванням земельно-кадастрової документації, а також стягнути 3000 грн з ОСОБА_7 на повернення витрачених відповідачкою для будівництва прибудови до свого житлового будинку, та понесені по справі судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відновлена за рішенням Н-Сіверського районного суду від 18.05.2009 року межа земельної ділянки ОСОБА_7 шляхом встановлення металевих стовпчиків, заважає їй користуватися своєю земельною ділянкою, землями провулку, мати вільний доступ до свого двору через металеві ворота та порушує санітарні і протипожежні норми.
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Суд встановив постійний безоплатний земельний сервітут, який полягає в наданні права проходу та проїзду транспорту ОСОБА_5 через земельну ділянку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 для користування заїздом шириною 3,2 метра, довжиною 9,15 м та зобов’язав ОСОБА_7 знести стовпчики з огорожею, які перешкоджають виконанню сервітуту. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив і стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 85 грн. 50 коп. понесених судових витрат.
ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, і ухвалити нове по суті заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлений безоплатний сервітут її влаштовує, але необхідно встановити межі даного сервітут і, крім того, позовні вимоги про встановлення порядку користування суміжними земельними ділянками з урахуванням ДБН, залишились поза увагою суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апелянт вказує, що суд при розгляді даної справи вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачкою не заявлялись вимоги про встановлення земельного сервітуту, чим порушив правила ст. 11 ЦПК України та позбавив її права надавати докази, заявляти доводи і заперечення щодо встановлення сервітуту. Також апелянт зазначає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 99 ЗК України, так як у позивачки не існує перешкод в проході чи проїзду до належної їй земельної ділянки, а судове рішення спрямоване на створення шляху для проїзду великовантажного транспорту шляхом позбавлення апелянта права користування та володіння належною їй земельною ділянкою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню повністю у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 є власником 1\2 частини жилого будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1, а власником іншої половини цього ж будинку є ОСОБА_7 Сторони про справі є суміжними користувачами земельної ділянки, на якій розташований будинок. Рішенням Н-Сіверського районного суду від 11.05.1990 року визначено порядок користування земельною ділянкою між власниками будинку. Рішенням Н-Сіверського районного суду від 02.08.1993 року визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 та проведено розподіл двору між власниками будинку (а.с.67-69).
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 18 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року (а.с.91-94) була відновлена межа між земельною ділянкою ОСОБА_7 та провулком Підгірним відповідно до генерального плану земельної ділянки і червоних ліній забудови та зобов’язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_7 в відновленні межових споруд, що відмежовують провулок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_7
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_7 встановила металеві стовпчики на межі своєї ділянки.
ОСОБА_5 вважає, що оскільки ці стовпчики заважають їх користуватися металевими воротами для заїзду пожежної та асенізаційної техніки на її подвір’я , то вони встановлені неправильно, з порушенням ДБН.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ці обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ОСОБА_5 не надала суду будь-яких доказів того, що вказані стовпчики встановлені не за генеральним планом та не по червоній лінії, як вказано у рішенні суду.
Позиція третьої особи по справі – відділу містобудування та архітектури Н-Сіверської РДА зводиться до того, що рішення суду від 18.05.2009 року є помилковим, ухваленим на підставі висновків експертизи, зроблених з порушенням законодавства. В акті обстеження земельної ділянки від 31.07.2009 року (а.с.29), складеного головним архітектором району ОСОБА_8 та ОСОБА_5, відсутні відомості про встановлення металевих стовпів не у відповідності до рішення суду від 18.05.2009 року біля металевих воріт позивачки або порушена відстань від кута „В” прибудови відповідачки, який межує з металевими ворітьми.
З листа Новгород-Сіверської міської ради від 07.09.2009 року (а.с.35) вбачається, що дійсно, ОСОБА_7 встановила чотири металеві стовпи, які заважають в’їзду у ворота ОСОБА_5, але при вивченні документів було підтверджено законність дій ОСОБА_7 відповідно до рішень судів від 18.05.2009 року та 26.06.2009 року.
Що стосується земель загального користування, то міська рада ніяких претензій до ОСОБА_7 не висуває, як і відсутні вимоги ТОВ „Комунальник” (а.с.37) про порушення відстані до водогону, Н-Сіверської СЕС (а.с.38) про під’їзд асенізаційної машини, відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності м.Н-Сіверський (а.с.39) про під’їзд пожежних машин.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та міської ради які зводяться до відновлення межі між провулком і всією земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, з урахуванням ДБН і висновків нової експертизи, з тих підстав, що попередні рішення є помилковими, то вони є безпідставними, тому що попередні рішення про встановлення порядку користування, відновлення межі набрали законної сили, вони є обов’язковими для виконання, а що стосується межі тієї частини земельної ділянки, яка відноситься до господарства самої позивачки, то ОСОБА_5 не надала доказів того, що міська рада або ОСОБА_7 порушує встановлену межу її частини земельної ділянки.
ОСОБА_5 на обґрунтування своїх вимог про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення прибудови до будинку ОСОБА_7 посилалась на те, що цю прибудову ОСОБА_7 звела самовільно, без дотримання ДБН. Проте, питання самочинності будівництва відноситься до компетенції міської ради, яка ніяких вимог до ОСОБА_7 не заявляє, а ОСОБА_5 на підтвердження своїх вимог про те, що прибудова ОСОБА_7 заважає їй користуватися своєю власністю, не надала. Також у справі відсутні докази на підтвердження вимог про повернення 3000 грн , які ОСОБА_5 надала відповідачці на зведення прибудови.
За таких обставин, враховуючи межі заявлених вимог, надані сторонами докази, положення ст.ст.391, 376, 15 ЦК України, ст.ст.11, 14, 60 ЦПК України, ст.ст.90, 91 ЗК України, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_5
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову шляхом встановлення безоплатного земельного сервітуту, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, а тому рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_7, Новгород-Сіверської міської ради про усунення перешкод у користуванні землями загального користування та нерухомістю, стягнення витрат відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Судді :