Справа № 22-1201     Головуючий в 1 інстанції - Мірошниченко В.В.,

Категорія 26     Доповідач - Барсукова O.I.

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2009року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді: Зубової Л.М. ,
суддів :     Барсукової О.І.,  Будулуци М. С. ,
при секретарі:     Ревенко В.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково,  на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька стягнуто на відшкодування моральної шкоди 20 000гр.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька ( далі -відділення Фонду) звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою ,  в якій просить скасувати рішення суду,  ухвалити нове рішення,  яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог,  посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права,  а саме позивачем не доведено факт завдання моральної шкоди,  на момент відшкодування шкоди відсутні підстави на відшкодування шкоди з Фонду.

В судовому засіданні представник Фонду,  діюча за довіреністю Гуцу М. В.,  доводи апеляційної скарги підтримала і просила скасувати рішення суду,  ухвалити нове рішення,  яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував,  просив її відхилити,  рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представника відповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково,  а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1  ст.  309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду,  суд в повному обсязі встановив обставини справи та дійшов   обґрунтованих висновків про те,  що у позивача виникло право на

відшкодування моральної шкоди,  яке ґрунтується на Законі України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності".

За змістом  ст.  ст. 1,  21,  28,  34 Закону України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності,  у тому числі виплати за моральну шкоду,  виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Як вбачається із матеріалів справи,  позивач що з 1983 року по 19 квітня 2005 року працював на державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта Трудівська»( а.с. 6-11 ),  у зв’язку зі шкідливими умовами праці захворів на професійне захворювання і за висновком МСЕК від 13 квітня 2005року йому було вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням,  визнано інвалідом 3 групи (а.с.  13) .

Таким чином,  право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України „Про внесення змін до „Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.

Згідно  ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом*якшують або скасовують відповідальність особи.

Також,  відповідно до ч.1, 2  ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків,  коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату,  тому покладення на відділення Фонду обов’язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не є переконливими і не спростовують висновків суду.

Між тим,  з висновком суду щодо визначення розміру стягнутої моральної шкоди погодитись не можна.

Відповідно до роз'яснень,  викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди",  розмір відшкодування моральної /немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань ,  з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема,  враховуються характер і тривалість страждань,  стан здоров'я потерпілого,  тяжкість завданої травми,  наслідки тілесних ушкоджень,  істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір суми,  що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди,  суд не в повній мірі врахував конкретні обставини справи,  характер та ступінь моральних страждань позивача,  і не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування. При визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди,  суд ,  зазначивши,  що позивач втратив професійну працездатність,  потребує на лікування,  але не врахував ,  що позивач отримує щомісячні суми відшкодування шкоди,  а тому апеляційний суд,  зважаючи на характер отриманого позивачем професійного захворювання,  доводи відповідача про те,  що позивачу нарахована й виплачена одноразова допомога,  виходячи із принципу справедливості,  як того вимагає  ст.  41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод,  апеляційний суд вважає,  що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 гривень.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  що їх регулює.

Судова колегія вважає,  що вказані доводи дають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи,  і відповідно до  ст. 309 ЦК України,  є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись п.3 ч.1  ст. 309 ЦПК України,  апеляційний суд,  -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька частково задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 04 грудня 2008 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15 000гр.( п’ятнадцять тисяч гривень). В решті рішення залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.