Справа № 1128                                                      

Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В.
        Категорія 46      Доповідач Лук'янова С. В.

РІШЕННЯ

 Іменем України

23 лютого 2009 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.  суддів Лук'янової С. В.,  Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про виділ частки із спільної сумісної власності,  стягнення компенсації,  визнання права власності на 1/2 частку грошових вкладів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення представника позивача,  перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд

встановив:

У грудні 2007 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1,  розподіл особового рахунку на цю квартиру,  визнання права власності на 1/2 частку грошових вкладів,  які знаходяться на рахунках,  відкритих на ім'я відповідачки за період з 1988 року по 2007 рік і стягнення на його користь з відповідачки 28000 грн. (а.с. 1-2).

У січні 2008 року позивач змінив позовні вимоги і просив виділити йому частку вказаної квартири і стягнути з відповідачів солідарно грошову компенсацію у розмірі дійсної вартості 1/3 частки цієї квартири в сумі 50000 грн.; та визнати за ним право власності на 1/2А частку грошових вкладів,  які знаходяться на рахунках,  відкритих на ім'я відповідачки за період з 1988 року по 2007 рік,  і стягнути на його користь з відповідачки 28000 грн. (а.с. 66-67).

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 161-166) позивач доповнив змінені позовні вимоги і просив: виділити йому частку вказаної квартири і стягнути з відповідачів солідарно грошову компенсацію у розмірі дійсної вартості 1/3 частки цієї квартири в сумі 46096 грн. 33 коп. грн.; визнати за ним право власності на 1/2 частку грошових вкладів,  які знаходяться на рахунках,  відкритих на ім'я відповідачки за  період з 1988 року по 2007 рік,  і стягнути на його користь з відповідачки 33781 грн. 56 коп.; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати (а.с. 255-256). Рішенням Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року позов задоволений частково: розділене майно,  що є суб'єктом спільної часткової власності сторін; за кожною стороною визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; ця квартира залишена у спільній частковій власності сторін; з відповідачки на користь позивача стягнуто 19787 грн. 66 коп. - у рахунок поділу майна,  що є об'єктом спільної сумісної власності жінки і чоловіка,  які не перебувають у шлюбі,  та судові витрати (а.с. 290-293).

Цим рішенням встановлено,  що на підставі свідоцтва пр. право власності на житло від 10 лютого 1997 року квартираАДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Тому суд прийшов до висновку про поділ цієї квартири,  визнавши за кожною    стороною право власності на 1/3 частину цієї квартири.

Суд також прийшов до висновку,  що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів грошової компенсації вартості 1/3 частки квартири на користь позивача не підлягають задоволенню,  оскільки присудження грошової компенсації може мати місце на підставі вимог  ст. .365 ЦК України,  але частка позивача не є незначною,  відповідачі не бажають отримувати у власність майно позивача. Тому суд,  визнавши ідеальні частки сторін без реального поділу,  залишає спірну квартиру у спільній частковій власності сторін.

Позивач і відповідачки перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1988 року до осені 2007 року і мають сина - відповідача у справі. Факт спільного проживання позивача і відповідачки встановлений на підставі пояснень свідків.

Суд визнав грошові внески на ім'я відповідачки в ВАТ «Райфайзенбанк Банк Аваль»,  АКІБ «Укрсіббанк»,  ЗАТ КБ «Приватбанк» є об'єктом саільної сумісної власності позивача і відповідачки,  оскільки вони внесені під час спільного сумісного проживання. Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 19787 грн. 66 коп.

Суд прийшов до висновку,  що не підлягає задоволенню позов в частині розподілу    грошових коштів на вкладі відповідачки в АБ «Брокбізнесбанк» (а.с. 290-293).

В апеляційній скарзі представник позивач ставить питання про скасування рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року і ухвалення нового рішення через порушення норм матеріального і процесуального права.

Суд вийшов за межі позовних вимог. Позивач не заявляв вимог про розподіл квартири,  про визнання за сторонами права власності на 1\3 частину квартири,  про залишення квартири у загальній частковій власності сторін.

Позивач просив не розділити майно,  а виділити його частку і стягнути грошову компенсацію дійсної вартості 1/3 частки квартири. Але суд безпідставно позбавив позивача права на отриманні від співвласників грошової компенсації вартості частки,  що належить позивачу.

Висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки 1/2 частки грошових вкладів у банках не відповідає обставинам справи.

Тому він просить скасувати рішення суду від 2 грудня 2008 року в частині розподілу майна,  ухвалити нове рішення про виділ частки із майна і стягнення з відповідачів солідарно грошової компенсації в сумі 46096 грн. 33 коп.; змінити це ж рішення в частині визнання права власності на 1/2 частку грошових вкладів на ім'я відповідачки і стягнути 8275 грн. 13 коп. (а.с. 297-299).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги; відповідачі не з'явилися в судове засідання апеляційного суду,  про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,  що підтверджується відповідними розписками.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,   рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині розподілу квартири,  визнання за сторонами права власності на 1/3 частину цієї квартири і залишення цієї квартири у спільній власності сторін з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову; та зміні в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи через наступне.

Згідно  ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права (п.4 ч.1); норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими,  якщо застосований закон,  який не поширюється на ці правовідносини,  або не застосовано закон,  який підлягав застосуванню (ч.2).

Розглядаючи справу в частині виділу частки квартири АДРЕСА_2 і стягнення з відповідачів солідарно грошової компенсації вартості 1/3 частки цієї квартири в сумі 46096 грн. 33 коп. (а.с. 255-256),  суд першої інстанції правильно встановив,  що вказана квартира належить сторонам на праві спільної  сумісної власності. Цей висновок суду підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 лютого 1997 року №557 (а.с. 49) і не оспорюється сторонами.

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 46096 грн. 33 коп. - вартість належної йому 1/3 частки спірної квартири на підставі  ст. . ст. 370,  364 ЦК України. (а.с. 255-256).

В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції викладені висновки суду про необхідність поділити спірну квартиру,  визнавши за позивачем і відповідачами право власності на 1/3 частину цієї квартири за кожним; та залишення цієї квартири у спільній частковій власності сторін,  оскільки відповідачі не бажають отримувати у власність майно позивача,  присудження грошової компенсації може мати місце на підставі  ст. .З65 ЦК України,  але частка позивача не є незначною і не може бути виділена в натурі. Апеляційний суд вважає,  що ці висновки не відповідають нормам матеріального права і заявленим позовним вимогам,  тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині через наступне.

Згідно  ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна,  що є у спільній сумісній власності; виділ частки із майна,  що є у спільній сумісній власності,  здійснюється у порядку,  встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно  ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна,  що є у спільній частковій власності; якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина 2 статті 183 цього Кодексу),  співвласник,  який бажає виділу,  має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

В судовому засіданні суду першої інстанції відповідачі не визнали позов в цій частині і пояснили,  що не мають можливості сплатити позивачу грошову компенсацію вартості 1/3 частки спірної квартири; відповідач додатково пояснив,  що і бажання такого не має.

Матеріали справи не підтверджують матеріальну спроможність відповідачів сплати позивачу вартість 1/3 частки спірної квартири. Спірна квартира розташована на п'ятому поверсі багатоповерхового будинку і тому не може бути розділена в натурі (а.с. 161-165).

Відповідно вимогам ч.ч.4,  5  ст. 319 ЦК України власність зобов'язує,  власник не    може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Враховуючи викладене,  апеляційний суд вважає,  що присудження позивачу з відповідачів за рішенням суду грошової компенсації вартості 1/3 частини спірної квартири в сумі 46096 грн. 33 коп.,  які сплатити таку компенсацію не спроможні,  є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншим співвласникам,  що з точки зору діючого законодавства є неприпустимим.  Тому апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.

Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову про стягнення з відповідачки 19787 грн. 66 коп. - частки грошових вкладів відповідає вимогам норм матеріального права:  ст. . ст. 74,  60,  61,  69, 70,  71 СК України і наданим  сторонами доказам (а.с. 57,  59,  61,  63, 75, 77,  79-80,  102, 113,  115-117,  132,  134, 136,  137, 177-180,  182,  187,  193-199,  215,  220-228,  230-231). Тому апеляційний суд вважає,  що рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,  що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в цій частиш.

При зверненні із вказаним позовом до суду позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (а.с. 4).

У відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру оплачуються у розмірі 30 грн. незалежно від суми позову.

Заявлений позивачем позов задоволений частково і з відповідачки на користь позивача стягнуто 19787 грн. 90 коп. (а.с. 290-293). За таких обставин не було підстав для  зменшення стягнення з відповідачів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307 ч.1 п.2,  309 ч.1 п.4,  316 ЦПК України,  апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2  частково задовольнити.

Рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року скасувати в частині розподілу квартири,  визнання за сторонами права власності на 1/3 частину цієї квартири і залишення цієї квартири у спільній власності сторін.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про виділ частки із спільної сумісної власності та стягнення грошової компенсації 1/3 частки квартири АДРЕСА_2.

Змінити рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного.

В іншій частині рішення Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 2 грудня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.