Справа № 22-1595/2009р.     Головуючий в 1 інстанції Смєлік С. Г.

Категорія 5     Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С,  суддів Звягінцевої О.М. ,  Молчанова С. І.,

при секретарі Кузмінковій Ю.О.,  розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,  3-ті особи : орган опіки та піклування Макіївської міської ради, УЖКГ Макіївської міської ради,  ТОВ «Ремжилбуд»,  об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев'яностоквартирний» про визнання права власності на квартиру і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення,  яким відмовлено в задоволенні її позову,  і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову,  оскільки вважає,  що викладенні в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи та дослідженим доказам.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи своєї скарги і просила про скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення її позову,  а ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4  заперечували проти доводів скарги,  просили її відхилити та залишити рішення суду без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

14 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Вона зазначала,  що з серпня 2000 р. і до ІНФОРМАЦІЯ_2 жила однією родиною з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2,  що належала йому на праві власності.

Оскільки він мав сина від шлюбу з відповідачкою,  сплачував на його утримання аліменти,  і вона усвідомлювала,  що їх проживання без шлюбу не створює прав та обов'язків подружжя,  то 15 січня 2007 року за власні зароблені кошти купила спірну квартиру з посвідченням нотаріально договору купівлі-продажу,  в якому покупцем визначено ОСОБА_5,  а також меблі,  побутову техніку до неї і інші предмети побутового обігу.

Після смерті ОСОБА_5,  яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2,  відповідачка в інтересах свого сина,  неповнолітнього спадкоємця ОСОБА_3 стала претендувати на вказану квартиру і майно в ній.

За таких обставин,  вона просила суд ухвалити рішення,  яким визнати за нею право власності на спірну квартиру,  зобов'язати житловий орган переоформити на неї особистий рахунок та стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 18 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог  ст.  328 ЦК України право власності набувається зокрема,  з правочинів і вважається набутим правомірно,  якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із  ст.   ст.  655,  657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві),  який приймає його і сплачує за нього певну суму; договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За вимогами  ст.   ст.  59,  60 ЦПК України обставини справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися іншими,  і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції встановлено,  що 15 січня 2007 року між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3,  який нотаріально посвідчено і зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_7 у реєстрі за № Д-4 (а. с.  12-13).

З вказаного договору вбачається,  що продаж квартири вчинено за 8979 грн. які
продавець отримав від покупця до підписання договору у. нотаріуса.

Судом також встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а. с.  28).

За повідомленням третьої Макіївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 31 липня 2008 р. за згодою матері ОСОБА_2 звернувся спадкоємець померлого неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином,  судом встановлено,  що ОСОБА_5 був власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу,  недійсність якого в частині покупця ніким не оспорюється і не встановлена відповідно до вимог чинного законодавства в судовому порядку.

Крім того,  позивачкою не надано суду доказів,  які б спростовували наведенні обставини та прямо свідчили про придбання спірної квартири безпосередньо нею з використанням для її купівлі особистих коштів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переліку доказів,  частина яких не є у даному випадку допустимими,  а інші не стосуються предмета доказування і тому висновків суду не спростовують.

Зокрема,  всупереч доводам апеляційної скарги,  при відсутності письмового договору купівлі-продажу спірної квартири між позивачкою та ОСОБА_6 суд обґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9  про надання ними ОСОБА_1 позики для придбання квартири,  а також за наявності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 судом обґрунтовано не взято до уваги доводи позивачки щодо відсутності необхідних коштів на час придбання квартири у ОСОБА_5

Таким чином,  оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи,  то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення позову немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  рішення Кіровського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 18 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.