АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 2042/ 2010 р. Головуючий в інстанції Євтіфієв В.М.
Доповідач Савченко В.О.
УХВАЛА
іменем України
27 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Савченко В.О.,
суддів Медведєвої Л.П., Карташова О.Ю.
при секретарі Плотнікові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганськ цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року
за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту , ~
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, задоволено повністю. Судом стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 39 612,75 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Мотивуючи доводи апеляції апелянт зазначив, що при ухваленні рішення суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Вважає що судом не прийнято до уваги надані ним докази щодо неправильності розрахунків банку суми заборгованості,
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2.
У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам закону оскаржене рішення відповідає в повній мірі.
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, тобто, тягар з повернення грошових коштів покладається на позичальника.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2005 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 526 ., згідно з яким позивачем було надано кредит відповідачеві у сумі 50000 гривень.
Відповідно до вимог п.п. 1.1. договору відповідач зобов’язався належним чином використовувати отримані кошти та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним у розмірі 23 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначеним даним кредитним договором.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, позивачем 14 липня 2005 року було укладено договір поруки № 109 з ОСОБА_3, відповідно до умов якого остання зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 526 ви 14.07.2005р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені у майбутньому. (п. 1.1 Договору поруки №109 від 14.07.2005р.).
Факт укладення договорів та їх умови сторонами не оскаржуються.
В порушення умов виконання кредитного договору ОСОБА_2 з 01.02.09 року припинив здійснювати погашення кредиту.
Приймаючи до уваги надані сторонами докази, обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає що сума заборгованості за кредитним договором, що стягнута на користь позивача з відповідачів, судом першої інстанції визначена правильно, оскільки останні належним чином не виконують договірних обов*язків.
Доводи апелянта про умисне збільшення заборгованості з вини позивача, на думку судової колегії, не можуть бути взяті до уваги, як надумані, та й такі що не підтверджуються доказами по справі.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.Докази своїх вимог у повному обсязі надані позивачем і відсутні у відповідачів по справі
За таких обставин у суду першої інстанції були всі передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України»
. Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Посилання апелянта на порушення прав відповідачки ОСОБА_3 при розгляді справи не може бути прийнято до уваги, оскільки остання з апеляційною скаргою до суду не зверталася, повноважень представляти її інтереси ОСОБА_2 не надавала.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд, ухваляючи оскаржене рішення,, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Приймаючи до уваги наведене вище колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та надуманість апеляційної скарги у повному обсязі.. Необхідність зміни чи скасування судового рішення відсутня.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: