Справа № 22ц- 1853/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Рябуха Ю.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
11 травня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів- Заіка В.В., Медведєва А.М.
при секретарі – Глазковій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 01 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановила:
03 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
При цьому, заявляючи вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 зазначила, що вона з відповідачем не проживає з квітня 2009 року, і з цього часу він не надавав ніякої допомоги на утримання неповнолітнього сина. Тому просила суд стягувати аліменти саме з 1 квітня 2009 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 01 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, суд:
- розірвав шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дошюбне прізвище ОСОБА_2), зареєстрований Кам’янобрідським районним відділом реєстрації актів громадянського стану м.Луганська 23.08.2008 року, актовий запис № 332;
- стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви (03 грудня 2009 року), але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму.
Частково не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви - 03 грудня 2009 року, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути аліменти з 01 квітня 2009 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Але при цьому частина 2 вказаної норми встановлює, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати . У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Із матеріалів справи убачається, що суду першої інтсанції не були надані належні докази на підтвердження того , що ОСОБА_2 дійсно вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не мігла їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.
При таких обставинах суд дійшов до обгрунтованого висновку про стягнення аліментів саме від дня пред’явлення позову – з 03 грудня 2009 року.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 01 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 01 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: