Судове рішення #9112452

Справа №22ц-1745 Головуючий у 1 інстанції Чинчин О.В.

Категорія 52 Доповідач Висоцька B.C.


УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

в складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.

Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М. , ОСИПЧУК О.В.

При секретарі ДЖЕВАЗІ - ТРЕТЬЯКОВІЙ С.Ю.
За участю позивача ОСОБА_1

Представників відповідачів Прийменко І.Л., Єресь М. О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Донецькій області, Управління МНС в м. Слов'янську Головного управління МНС України в Донецькій області про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Головного управління МНС України в Донецькій області на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2008 року


ВСТАНОВИВ


Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 29.12.2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді завідуючої сектором правової допомоги та охорони праці управління МНС в м. Слов'янську Головного управління МНС України в Донецькій області. Стягнуто з відповідача на її користь за час вимушеного прогулу заробітну плату в сумі 8 240, 56 грн. та судові витрати на користь держави.

В апеляційній скарзі відповідач головне управління МНС України в Донецькій області просить скасувати постановлене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те, що суд висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та суд порушив норми матеріального закону. В судовому засіданні представники відповідачів ПРийменко І.Л. та Єресь М. О. підтримали скаргу.

Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка знаходилася в трудових відносинах з відповідачем на підставі укладеного трудового договору з 26 грудня 2005 року, працювала на посаді завідуючої сектором правової допомоги та охорони управління МНС в м. Слов'янську Головного управління МНС України в Донецькій області. Наказами відповідача позивачка тричі притягувалася до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган. Наказом №38 від 6 червня 2008 року позивачка була звільнена з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків за ст. 40 п.3 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачку було звільнено за ті дисциплінарні .проступки, за які вона вже понесла відповідні дисциплінарні стягнення у вигляді доган, що є грубим порушенням норм ст: ст. 147, 149 КЗпП України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначить, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" з подальшими змінами та доповненнями у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи до держані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 знаходилася з відповідачем в трудових відносинах з 26 грудня 2005 року (а.с. 9). З нею було укладено безстроковий договір.

Наказом № 107 від 3.05.2007 року позивачці була оголошена догана за несумлінне виконання службових обов'язків, а саме за те, що вона не здійснила перевірку щодо відповідності до існуючого законодавства договору на надання платних послуг (а.с. 178).

Наказом № 64 від 14 лютого 2008 року ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за незадовільну виконавчу дисципліну, а саме за те, що не був відкоригований колективний договір на 2005-2008 рік; з вересня 2007 року ОСОБА_1 не виконала роботу по підготовці нового проекту договору; зі Слов»янською ТЕС та Словкоуненерго не оформила акти постійного землекористування (а.с. 200).

Наказом № 117 від 15 квітня 2008 року ОСОБА_1 було оголошено догану за неякісну підготовку позовної заяви до господарського суду (а.с. 179).

Як убачається з копії наказу №38 від 6 червня 2008 року, позивачку звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідач при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин ОСОБА_1 посадових обов'язків, не зазначив, у чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення позивача.

Відповідач не навів конкретних фактів допущеного нею невиконання обов'язків, не зазначив, коли саме вони мали місце, які проступки вчинила працівник після застосування до неї стягнення та коли.

Навпаки, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції представника відповідачів зазначили, що будь-якого нового дисциплінарного проступку позивачкою ОСОБА_1 скоєно не було.

Акт позапланової перевірки організації правової роботи та охорони праці від 23 травня 2008 року, на який посилається відповідач, нових порушень не містить (а.с. 79-81).

Крім того, з листа відповідача вбачається, що позивач після накладення останнього стягнення тривалий час знаходилася на лікарняному (а.с. 41).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що власник підприємства не мав законних підстав для звільнення позивача за ст. 40 п.3 КЗпП України, звільненням були порушені законні права та інтереси позивачки. Одночасно суд правильно прийшов до висновку про необхідність стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провів відповідні розрахунки відповідно до закону.

Суд дав оцінку наданим сторонами доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції залишенню без змін, як таке, що відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307ч. 1 п. 1, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу позивача Головного управління МНС України в Донецькій області відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація