Справа № 22ц- 1485/2009 Головуючий у І інстанції Шеметова Н. Г.
Категорія 32 Доповідач Барков В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2009 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Донецької об ласті в складі:
головуючого судді Бугрим Л. М,
суддів Баркова В. М. , Резнікової Л. В.,
при секретарі Шатун Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області, державного підприємства ДП «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за один місяць та витрат понесених на лікування,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області про відшкодування шкоди. Посилався на те, що 02 червня 2005 року при виконанні трудових обов'язків отримав трудове каліцтво з приводу якого проходив стаціонарне лікування та на придбання ліків витратив 2 732 грн. 85 коп. Після закінчення курсу лікування він звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування вартості лікування, однак йому було відмовлено. Тому просив стягнути з відповідача цю суму. Також просив стягнути з відповідача середній заробіток за один місяць в сумі 927 грн. 20 коп., оскільки його за висновками ЛКК не було переведено на легку працю.
В листопаді 2008 року позивач доповнив свої вимоги та просив стягнути компенсацію в зв'язку з несвоєчасною виплатою відшкодування витрат на лікування та середнього заробітку за відмову в переведенні на легку працю в сумі 1527 грн. 66 коп. та 425 грн. 58 коп. відповідно.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області, державного підприємства ДП «Донецький облавтодор» та відкритого акціонерного товариства ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за один місяць та витрат понесених на лікування задоволено частково.
Стягнуто з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток сумі 927 грн. 20 коп. Також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 01 грн. 50 коп.
В задоволенні позову в частині стягнення витрат на лікування та компенсації за несвоєчасну виплату цих витрат та середнього заробітку за відмову в переведенні на легку працю відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати і ухвалити нове рішенням яким його позов в цій частині задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, пояснення представників відповідачів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області Пишняка Р. І. та державного підприємства ДП «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства ДАК «Автомобільні дороги України» Довгополову К. С, які просили скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду необхідно залишити без змін за таких підстав:
Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив всі доводи сторін, дав правильну правову оцінку встановленим фактам і доказам та зробив правильний висновок про те, що вимоги позивача щодо стягнення витрат на лікування та компенсації за несвоєчасну виплату цих витрат та середнього заробітку за відмову в переведенні на легку працю позивачем не доведені і не грунтуються на законі.
В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.
Як встановлено судом, і сторонами не заперечується, позивач ОСОБА_1 після отриманої на виробництві травми тривалий час перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
Відповідно до вимог а. 5 ч. 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.
Із позовної заяви, пояснень представників позивача в судовому засіданні та листа призначень, виданого Амвросієвською центральною районною лікарнею без дати (а.с. 11) вбачається, що позивач ОСОБА_1 в період лікування з 02 червня 2005 року по 26 січня 2006 року за свої кошти придбав лікарські засоби та медичні препарати кількістю 51 найменувань.
В цьому ж листі призначень вказана вартість лікарських засобів та медичних препаратів за цінами дочірнього підприємства ТОВ „Обласна аптечна холдінгова компанія" Центральної районної аптеки № 5". Дату, на яку визначалася вартість, в листі не зазначено, фіскальних чеків з датою їх придбання позивачем не надано.
Доказів про те, що лікарські засоби та медичні препарати купувалися позивачами та членами його сім'ї за вказаними в зазначеному листі цінами суду першої інстанції не надано.
Крім того, сторони в судовому засіданні не заперечували, що наданий позивачем лист призначень не підтверджується листом призначень, який є в його історії хвороби і який був предметом дослідження суду першої інстанції.
Позивачем не надано доказів щодо вартості ліків в період лікування з 02 червня 2005 року по 26 січня 2006 року і апеляційному суду.
Таким чином, колегія судців вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що наданий позивачем лист призначень не підтверджує розмір витрат, понесених ним на лікування у зв'язку з нещасним випадком і підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не міг прочитати в історії хвороби призначення лікарів і безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про виклик в судове засідання спеціаліста, є безпідставними, оскільки не спростовують висновків суду про недоведеність витрат на лікування в період з 02 червня 2005 року по 26 січня 2006 року.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції і на висновки суду щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення компенсацій за несвоєчасну виплату витрат на лікування та середнього заробітку за один місяць в зв'язку з відмовою в переведенні на легку працю не впливають.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 15, 54, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і підстав для його скасування не має.
З урахуванням зазначеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з дня проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.