Справа №22-1695/2009р. Головуючий у 1 інстанції Величко О.В.
Категорія 52 Доповідач Жданова B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 р.
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Голубинського A.M.
суддів Жданової B.C. Прокопчук Л.М.
при секретарі Володіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 грудня 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 грудня 2008 p., яким йому відмовлено в задоволенні позову до ВАТ «Донецькобленерго» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі. В обгрунтування доводів скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Позивач зазначає, що після попередження про скорочення займаної посади електромонтера з експлуатації електролічильників Красноармійської дільниці виробничої служби енергонагляду він дав згоду на виконання роботи інженера групи контролю за робото РЕМ енергозбуту і відповідач 4.06.2007 р. направив його у відрядження в Селідовський РЕС з подовженням перебування до 22.06.2007 р. для виконання робіт по перенесенню електролічильників. На час звільнення 31.07.2007 р. він фактично виконував роботу інженера групи контролю за роботою РЕМ і був звільнений саме з цієї посади. Просить ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним наказ про його звільнення та поновити його на посаді інженера групи контролю за роботою РЕМ енергозбуту.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ВАТ «Донецькобленерго» 20.01.1993 р. електромонтером з експлуатації електролічильників дільниці виробничої служби енергонагляду Кіровських електричних мереж . Наказом ВАТ «Донецькобленерго» №113 від 23.03.2007 р. були внесені зміни в організаційну структуру енергозбутових підрозділів підприємства, наказами №132 від 24.04.2007 р. та №153 від 10.05.2007 р. по Кіровським електромережам була ліквідована виробнича служба експлуатації засобів обліку електроенергії. 30.05.2007 р. позивач був попереджений про скорочення чисельності штату працівників та запропоновані вакантні посади, які б він міг займати з урахуванням його спеціальності і фаху роботи та ознайомлений із списком всіх вакантних посад.
Позивач відмовився від запропонованих посаду зв»язку з чим профспілковий комітет дав згоду на звільнення і 31.07.2007 р. він був звільнений за п.І. ст. 40 КЗпП України.
Відмовляючи в позові про поновлення позивача на посаді інженера групи контролю за роботою РЕМ суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював електромонтером і був звільнений за скороченням чисельності штату саме з цієї посади. Згідно наказів №253 від 1.06.2007 p., №273 від 11.06.2007 р. ОСОБА_1 був направлений у відрядження у Селідовський РЕМ , де з 4.006.2007 по 8.06.2007 р. та з 12.06.2007 р. по 16.06.2007 р. відповідно до своїх посадових обов»язків виконував роботу електромонтера та отримував відповідну заробітну плату . За своєю освітою, профілем роботи позивач не міг займати посаду інженера групи контролю за роботою РЕМ. За таких підстав прийшов до висновку про безпідставність вимог позивача.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .
Суд першої інстанції повно, всебічно, об»єктивно дослідив надані сторонами доказі по справі та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 6.11.1992 р. « Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов»язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України суди зобов»язані з»ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва в праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо зміни в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення».
З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи електромонтером по експлуатації електролічильників Красноармійської дільниці виробничої служби енергонагляду Кіровських електричних мереж з 20.01.1993 р. по 31.07.2007 р. Наказом ВАТ « Донецькобленерго» від 23.03.2007 р. внесені зміни в організаційну структуру енергозбутових підрозділів підприємства у зв»язку з чим по Кіровським електромережам була ліквідована виробнича служба експлуатації засобів обліку електроенергії, що було підставою для скорочення посади позивача.
Звільнення ОСОБА_1 було проведено у відповідності до вимог п.і ст. . 40, ч.1 ст. 49-2 КЗпП України.
Доводи позивача про те, що він погодився з переводом на посаду інженера групи контролю за роботою РЕМ енергозбуту і був допущений відповідачем до виконання даної роботи не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно наказів №253 від 1.06.2007 р. і № 273 від 11.06.2007 р. позивач був направлений у відрядження у Селідівський РЕМ для виконання робіт електромонтера і протягом часу відрядження виконував свої посадові обов»язкі електромонтера / а.с. 165 /та отримував за це заробітну плату / а.с. 207 /. Відповідно до посадової інструкції інженера групи контролю за роботою РЕМ позивач не міг бути допущеним до виконання роботи інженера, оскільки не мав відповідної освіти та стажу роботи за профілем / не менше 2-х років/.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача було проведено з посади електромонтера відповідно до вимог законодавства і підстав для його поновлення на посаді в якості інженера групи контролю за роботою РЕМ енергозбуту не вбачається.
Відмовляючи в позові про поновлення на роботі за безпідставністю заявлених вимог, суд в першої інстанції в своєму рішенні одночасно послався на те, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду. Такий висновок суду є зайвим і підлягає виключенню з резолютивної частини рішення як такий, що не відповідає вимогам п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», що відповідно до ст. . 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -
В И РІШИ В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 грудня 2008 р. змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення другий абзац, а саме : « Відмовити ОСОБА_1 в поновленні пропущеного строку для подання позовної заяви до суду про визнання наказу про звільнення та поновлення на попередньому місці роботи».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути
оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.