Справа № 2-1011/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 р. Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого судді                                      Гримут В.І.

при секретарі                                              Тиводар В.І.

з участю адвоката                                               ОСОБА_1                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи з  обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України про визнання договору купівлі продажу транспортного засобу дійсним та визнання права власності на транспортний засіб,

          В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання дійсним договору купівлі – продажу автомобіля. Посилається на те, що 06 лютого 2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_4 згідно довіреності на керування і розпорядження автотранспортом від 06.12.2005 р., було досягнуто домовленості про укладення договору купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 2106 2004-го року випуску, кузов № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.  Після цього він передав Борно гроші в сумі вартості автомобіля, а той передав йому транспортний засіб та реєстраційні документи на нього і дав нотаріально посвідчену довіреність на керування та розпорядження автомобілем від 06.02.2009 р.. Разом з цим відповідач не зареєстрував цей договір у ВРЕР ДАІ посилаючись на зайнятість та відсутність коштів. Починаючи з моменту купівлі автомобіля він постійно володіє та користується ним.   У зв'язку з цим вважає, що укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу підлягає визнанню дійсним у судовому порядку, з визнанням його власником, оскільки право власності на автомобіль набуто ним правомірно.

    Відповідач ОСОБА_3 позов визнав. Пояснив, що автомобіль ВАЗ 2106 № НОМЕР_2 він фактично купив від ОСОБА_4, який і на сьогодні у техпаспорті вказаний власником цієї автомашини. ОСОБА_4 надав йому довіреність на право розпоряджатися цим автомобілем і він у лютому 2009 р. фактично продав його ОСОБА_2, який передав йому обумовлену суму, а він передав йому автомобіль, техпаспорт та дав довіреність на право керування та розпорядження автомобілем. Договір не був зареєстрований у ВРЕР, так як він не мав часу бо проживає у Виноградівському районі. Не заперечує, щоб договір було визнано дійсним.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного. Під час розгляду справи встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля ВАЗ 2106 держномер НОМЕР_2 є ОСОБА_4 06.12.2005 р. нотаріально посвідченою довіреністю він дав право ОСОБА_6 та ОСОБА_3 керувати та розпоряджатися цим автомобілем. 06.02.2009 р. ОСОБА_3 у відповідності з наданим йому правом розпоряджатися автомобілем передав його ОСОБА_2 попередньо отримавши від нього гроші у сумі повної вартості автомобіля. Однак зареєструвати договір купівлі-продажу у ВРЕР ДАІ він відмовився пославшись на брак часу.

Згідно ч. 3 ст.218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Таким чином, суд вважає доведеним, що 06.02.2009 р. ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 автомобіль марки ВАЗ 2106 № НОМЕР_2

    Тому, керуючись ст.ст. 209,  213, 215 ЦПК України, ст.ст. 218, 328 ЦК України  суд,

Р І Ш И В:

      Позовну заяву задовольнити. Визнати дійсним договір купівлі-продажу згідно з яким  ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив автомобіль марки ВАЗ 2106, кузов № НОМЕР_1, державний № НОМЕР_2.

    Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.    

                         Головуючий:                                                      Гримут В.І.