Категорія: 46                                                                                Справа №2-267/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

1 квітня 2010 року                                                                   м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі : головуючого –судді                Левика Я.А.,

                при секретарі                            Стеців Н.Р.,

з участю сторін,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову у заяві та під час попереднього судового засідання зазначила, що 14.09.1985 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у них народилося двоє дітей дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4, які на даний час уже є повнолітніми. Спільне життя між ними не склалося. Відразу після укладення шлюбу між ними почали виникати суперечки, непорозуміння з різних питань сімейного життя. Вказані виникали через те, що вони є людьми з різними характерами, різними уподобаннями та поглядами на життя, без спільних інтересів. Через деякий час вони зрозуміли, що почуття, які сприяли укладенню шлюбу, а саме довіра, повага та любов – втрачені. З вересня 2001 року вони з відповідачем фактично припинили сімейні стосунки, спільно не живуть, спільного господарства не ведуть. Сім’я їх існує лише формально. Вона має намір укласти шлюб та будувати сім’ю з іншим чоловіком та даний шлюб є перешкодою для цього. Вважає, що подальше спільне проживання та збереження їх сім’ї є неможливим. Просила шлюб між ними розірвати.

Відповідач позов у попередньому судовому засіданні визнав. Підтвердив пояснення позивача. А саме, пояснив, що вони з 2001 року проживають окремо жодних стосунків не підтримують, не спілкуються та не цікавляться життям одне одного. Сім’я їх розпалася через їх різні характери, уподобання та погляди на сім’ю та життя. Шлюб їх існує лише формально і він не заперечує проти його розірвання. Просив шлюб розірвати та пояснив, що наміру вчиняти будь-які дії для збереження їх сім’ї немає.

Враховуючи, що відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав та керуючись ст.ст. 130 ч.4, 174 ч.4 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, одружившись 14.09.1985 року, сторони з 2001 року спільно не живуть, спільне господарство не ведуть та жодних стосунків між собою не підтримують. Причинами розпаду сім’ї є різні погляди подружжя на життя, сім’ю, відсутність взаєморозуміння, внаслідок чого між ними виникали конфлікти, що переростали у сварки. Сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, а тому збереження такого шлюбу є недоцільним.

Враховуючи наведене, подальше проживання сторін та збереження їхньої сім’ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 130 ч.4, 174 ч.4, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 вересня 1985 року у Куровичівській сільській раді Золочівського району Львівської області, актовий запис № 6.

При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути із сторін по 8,5 грн. в користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: