Копія

Справа №2-219-2010

   Р І Ш Е Н Н Я

                           ІМ"ЯМ  УКРАЇНИ

06 травня  2010р.     Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області

в складі:

головуючого                     Тростянчук Г.Г.

при секретарі                     Кобзаренко І.Р.

за участю представників позивачки         ОСОБА_1

за участі представника відповідача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Дубно справу за позовом                                 ОСОБА_3

                        до

                ОСОБА_4

про визнання права власності на Ѕ приміщення кафе “Едельвейс”

в с т а н о в и в:

позивачка звернулась в суд з позовом про визнання права власності на Ѕ приміщення кафе “Едельвейс”, яке знаходиться по вул.Мирогощанській, 1 в м.Дубно. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у 1998 році вказане приміщення кафе було включено в перелік об’єктів приватизації, шляхом викупу. 31 березня 1998 року між нею - позивачкою та відповідачкою була укладена угода, відповідно до якої сторони зобов’язувалися сплатити половину вартості об’єкта приватизації. Умови цієї угоди були виконані. Тривалий час спору про спільне  користування майном не було. Однак з весни 2003 року відповідачка почала відмовляти в подальшій спільній господарській діяльності, вважаючи що спірне майно належить тільки їй. Поскільки з моменту купівлі приміщення і подальшої господарської діяльності з відповідачкою несли витрати в рівних долях, вважає частки в спільному майні рівними. Після смерті позивачки ухвалою суду від 30.05.2005 року правонаступником визнано ОСОБА_5.

В судовому засідання правонаступник позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав

Представник на стороні позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному об’ємі.

Відповідач позовні вимоги не визнала посилаючись на те що підстав для задоволення позову не має.

Представник на стороні відповідача також рахує що позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що у 1998 році приміщення десертного бару “Весна” нині кафе “Едельвейс” було включено в перелік об’єктів приватизації, шляхом викупу (рішення Дубенської міської ради від 05.03.1998 року №1380). Вартість об’єкта приватизації складала 9 383грн.(акт оцінки від 20.03.1998 року). 13.03.1998 року трудовий колектив десертного бару “Весна” погодив приватизацію вказаного бару шляхом викупу ОСОБА_4 при умові гарантії їм трудової діяльності на цьому підприємстві. Відповідно до договору купівлі-продажу №84 від 25.03.1998 року представництво фонду держмайна України продало ОСОБА_4 вказане приміщення за 9383грн.(вказаний договір не змінений і не скасований). Кошти за об’єкт приватизації внесені ОСОБА_4, що підтверджується квитанціями про перерахунок коштів. Договір купівлі-продажу рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 06.04.1998 року № 196, який засвідчений приватним нотаріусом був зареєстрований. 08.04.1998 року ОСОБА_4 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, є платником податків, а також платником за електроенергію, водопостачання та водовідведення.

ОСОБА_3 в позовній заяві вказує, що вона набула право на частку приміщення кафе поскільки сплатила половину вартості об’єкта приватизації, тобто 4691грн. 50коп.

Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачка вказує, що вона придбала вказане приміщення десертного бару заплативши 9383грн. (копії квитанцій а.с.22 т.1). Позивачем не спростовані доводи відповідачки. Не надано ніяких письмових доказів про сплату половини вартості об’єкта приватизації в тому числі письмового підтвердження що ОСОБА_4 отримала від позивачки 4691грн. 50коп. на виконання угоди від 31.03.1998 року.

Покази свідків про те, що ОСОБА_3 сплачувала половину вартості об’єкта приватизації не можуть бути прийняті, як засіб доказування. Участь ОСОБА_3 коштами чи робочою силою в ремонті об’єкта приватизації, без укладання угоди про набуття права власності на об’єкт, який ремонтується не породжує у особи права власності на вказаний об’єкт, а надає лише право вимагати повернення понесених затрат. Не можуть бути прийняті як засоби доказування аудіо запис розмови позивачки з відповідачкою, які є копіями. ОСОБА_3 не була суб’єктом підприємницької діяльності, з підприємцем ОСОБА_4 знаходилась в трудових відносинах (а.с.13, 14 т.1).

Керуючись ст. 10, 60, 213, 215, 224 ЦПК України, ст.328, 334 ЦК України суд

    в и р і ш и в:

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ приміщення кафе “Едельвейс” залишити без задоволення як безпідставний.

    На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію протягом 10 днів з послідуючою подачею апеляції протягом 20 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: підпис

  Вірно: суддя

Рішення не набрало законної сили 06.05.2010 року.

Секретар с/з             І.Р. Кобзаренко