Справа № 2-430|2010  

                                          РІШЕННЯ

                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

               20 квітня 2010  року   Комсомольський районний суд м. Херсона у складі :                                                                                                                                                                                             головуючого судді: Майдан С.І.                                                               при секретарі: Варавенко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у м. Херсоні цивільну справу за   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог - приватні нотаріуси ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, про визнання правочинів  недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

                                                             встановив:

              Позивач звернулась до суду з  позовом  до ОСОБА_2,  третя особа-ОСОБА_3.,  про визнання  недійсними  довіреності , виданої ОСОБА_6, якою він уповноважив ОСОБА_2 розпорядитися належною йому АДРЕСА_1 у м. Херсоні, та  договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 24.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_7, та  ОСОБА_3. Підставами  недійсності зазначених правочинів зазначив, що в момент вчинення зазначених правочинів її син, ОСОБА_6  не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, правочини  уклав під впливом тяжкої для нього обставини та на вкрай невигідних для нього умовах.  Просила визнати  зазначені правочини недійсними, стягнути з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на її користь, як спадкоємця після смерті ОСОБА_6, матеріальну шкоду у  сумі 250000 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.

             У судовому засіданні позивач та її представник уточнили  позовні вимоги, просили  визнати зазначені правочини недійсними, так як ОСОБА_6 при їх укладенні не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними,  при укладанні їх помилявся щодо  обставин, які мають істотне значення,  уклав угоди під впливом тяжкої для нього обставини та на вкрай невигідних для нього умовах. Просили також стягнути з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду у  сумі 250000 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.  

             Представники відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд у задоволені  позову відмовити за необґрунтованістю.

            Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  треті особи без самостійних вимог - приватні нотаріуси ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  у судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

            Заслухавши пояснення осіб, які брали  участь у справі, дослідивши  матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 16.06.2005 року ОСОБА_6 уклав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2   розпорядитися (продати, обміняти) за ціну та на умовах на свій розсуд належною йому АДРЕСА_1 у м. Херсоні. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом  ОСОБА_4

        24.06.2005 року ОСОБА_2, яка діяла  від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від  16.06.2005 року, продала АДРЕСА_1 у м. Херсоні,  ОСОБА_3.  Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

         25.06.2005 року  ОСОБА_3 зареєструвала  своє право  власності на зазначену квартиру у Херсонському ДБТІ.

       З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого  31.01.2006 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Херсонського обласного управління юстиції вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_6 помер.        

       Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її особисте немайнове або майнове право  порушено, має право звернутися до суду  за його захистом у передбачений законом спосіб, згідно ст.16 ЦК України.

        Позивач звернувся з позовом про визнання  правочинів недійсними з підстав передбачених ст.203 ч.1, ст.215 ч1, ст.225 ч.1, 229 ч1, ст.230 ч.1 ЦК України

       Суд вважає, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають  захисту шляхом задоволення позову про визнання правочинів  недійсними, стороною в яких така особа не була, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого   вище зазначеними нормами ЦК  України,  незалежно від того чи відповідає  спірна угода вимогам закону. Захист прав такої  особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, якщо є  підстави, встановлені главою29 ЦК України.

       При зазначених вище обставинах, суд вважає необхідним в задоволенні позову  відмовити за необґрунтованістю.

       Позовні вимоги щодо стягнення  матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають за необґрунтованістю, так як  відсутні правові підстави для задоволення зазначених позовних вимог.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 130, 174, 212, 213-215 ЦПК України,  ст. 16 ЦК України, ст. 203 ч.1, ст. 215 ч1, ст. 225 ч.1, ст. 229 ч.1, ст. 230 ч.1, ст. 386, 387  ЦК України, суд –  

                                                                  вирішив:                          

         В задоволенні позовних вимог   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи приватні нотаріуси ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, про визнання правочинів  недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди  відмовити за необґрунтованістю.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

              Суддя                                                          Майдан С.І.