Справа № 2-а-2759/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2010 року суддя Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю. в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові розглянув справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що є інвалідом 2-ої групи і отримує відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) державну пенсію. Статтею 54 Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії для нього не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а ст. 50 цього Закону передбачає додаткову пенсію в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що відповідач невірно нараховував і виплачував пенсію та просить зобов’язати його перерахувати і виплатити йому пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01.01.2004 по 10.11.2008.  

В суд позивач надав заяву про слухання справи за його відсутності, на позові наполіг.

Представник відповідача до суду не з’явився, надав письмове заперечення на позов в якому просить  відмовити у його задоволені та розглядати справу за його відсутності (а.с. 14).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, є інвалідом II групи, що підтверджується наданими суду посвідченням, довідками МСЕК, перебуває на обліку в Управління ПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, причиною якої є професійне захворювання отримане внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС з 18.06.2003 (а.с. 10-11, 14).

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Окрім того, ст. 50 Закону передбачено, що особам, віднесеним до 1-ої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам II групи - 75 %  мінімальної  пенсії  за віком.

Також Законом передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» до ст.ст. 50, 54 Закону внесені зміни, а саме у статтю ст. 50 наступного змісту: «Особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 20% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність».

Частини 3 і 4 ст. 54 замінено текстом: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».

Відповідно до зазначених норм Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік» починаючи з 01.01.2008 відповідач нараховував та сплачував пенсію позивачеві.

Рішенням КСУ №10-рп/2008 від 22.05.2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України  положення п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», тобто фактично поновлена дія ст.ст. 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про держаний бюджет України на 2008 рік».

Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, при призначенні позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії дії відповідача починаючи з 01.01.2008 по 22.05.2008 відповідали вимогам чинного законодавства, проте в період з 01.01.2004 по 01.01.2008 та з 22.05.2008 по 10.11.2008 відповідач повинен був керуватись нормами ст.ст. 50, 54 Закону, якими встановлений розмір зазначених пенсій, а не постановами Кабінету Міністрів України, які не можуть суперечить Закону, встановлювати іншій, ніж передбачено законом розмір пенсій, а лише регламентують порядок обчислення пенсій.

Розрахунок пенсії та додаткової пенсії повинен проводитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої фактично визначений у ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Посилання відповідача, що зазначений у цій статті мінімальний розмір пенсії за віком застосовується лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом не є вірним, так як чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Щодо заяви відповідача про відмову в задоволенні позову через пропуск строків, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України, суд враховуючи положення ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вважає її такою, що не є обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі меншому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі меншому ніж 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2004.

Стягнути з зазначеного Управління різницю між фактично нарахованою та сплаченою ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2004 по 10.11.2008 та пенсією, яка повинна йому нараховуватись і сплачуватись відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та ст. 50 вказаного закону в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2004 по 01.01.2008 та з 22.05.2008 по 10.11.2008.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.  

Суддя                                                                 А.Ю. Скотар