Справа № 2- 460

2010 р.  

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        31 березня 2010 року Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді                           ІЛЬНІЦЬКОЇ К.М.

при секретарі                                             ПОГРЕБНЮК Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_3, пояснивши, що 05.06.2004 р. між нею та  відповідачем у Відділі реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області був зареєстрований шлюб. Шлюб у позивачки та у відповідача перший .  Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та просить стягнути аліменти на його утримання в розмірі ј частини усіх його видів заробітку та доходів, але  не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

В теперішній час позивачка з відповідачем не проживає, сімейних відносин з ним не підтримує. За її ствердженням з самого початку спільного життя взаємовідносини між ними були добрими , але через деякий час сумісного життя відповідач почав зловживати спиртними напоями, що привело до розпаду сім`ї. По причині не сумісності характеру та розладів сімейних стосунків їхнє сімейне життя не склалось. В зв’язку з чим позивачка вважає, що подальше спільне життя є недоцільним і суперечить її інтересам.  

Спору щодо майна, проживання неповнолітньої дитини між сторонами не виникає.

Зі слів позивачки, за період після розпаду сім`ї відповідач  не надає позивачці ніякої матеріальної допомоги, щодо матеріального забезпечення та утримання дитини, дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її повному забезпеченні.    

    В  зв’язку з тим, що позивачка утримує себе та свою дитину  і їй не вистачає на це коштів, вона звернулася до суду.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, погодився на розірвання шлюбу та сплачувати аліменти на утримання дитини.

           Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, подальше перебування в шлюбі перешкоджає інтересам позивачки, можливість збереження сім’ї втрачена, також встановлено, що позивачка сама виховує дитину, а відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 209, 210, 212-213, 215, 224 ЦПК України,  суд                                                                  

                                                                  В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_2 задовольнити.

           Шлюб, зареєстрований 05.06.2004 р. у Відділі реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 46, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, – розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу утримати на користь держави державне мито з ОСОБА_3 в сумі 17,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився і проживає АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів заробітку і доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.02.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 28.08.2023 р.

           Стягнути з ОСОБА_3 державне мито на користь держави в сумі 51,00 грн.

Рішення в частині стягненні аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом  десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                             С У Д Д Я