Справа № 2а – 646/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді – Пилипенко С.В.,
при секретарі – Стародубцевій Л.В.,
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконними дій інспектора ОДР ДАІ м. Нова Каховка Шилова Віталія Віталійовича та постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вказавши, що 21.02.2010 року о 12-00 год. інспектором ОДР ВДАІ м. Н.Каховка лейтенантом міліції Шиловим В.В. складено протокол серії ВТ № 096214 про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП в якому зазначено, що ОСОБА_1 21.02.2010 року в м. Нова Каховка на перехресті вулиць Ентузіастів – Першотравнева керував автомобілем НОМЕР_1 та здійснив поворот праворуч не надавши при цьому дорогу пішоходу який переходив дорогу, чим порушив вимоги п.16.2 ПДР України. На підставі вказаного протоколу була винесена постанова серії ВТ №089179 від 21.02.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
З винесеною постановою ОСОБА_1 не погоджується та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства посилаючись на наступне. Під час руху він не порушив жодного Правила дорожнього руху, в тому числі і п. 16.2, оскільки під час здійснення повороту праворуч на перехресті вулиць Ентузіастів-Першотравнева він надав дорогу всім пішоходам. Зупинка транспортного засобу під його керуванням, Шиловим В.В. була здійснена не законно, оскільки відповідно до п.7.3 наказу МВС України №111 від 27.03.2009р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС» зареєстрованої в Мін'юсті України 26.06.2009р. за № 576/16592, право на зупинку транспортного засобу у працівника ДАІ виникає лише в разі:
- порушення водієм Правил дорожнього руху;
- наявних ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу або забруднення ним навколишнього середовища;
- при наявності даних про те, що транспортні засоби використовуються з протиправною метою.
Однак, під час руху 21.02.2010р. о 11.55 год. ніяких наявних ознак щодо технічної несправності та забруднення навколишнього середовища його автомобілем у працівника ДАІ не було, оскільки автомобіль практично новий. Його транспортний засіб не використовувався з протиправною метою, оскільки він перевозив свою сім'ю з ринку до дому на власному автомобілі і у нього були в наявності всі документами на право керування автомобілем. Також в порушення вимог п.18.15 наказу МВС України №111 від 27.03.2009р «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС», працівник ДАІ Шилов В.В. виконував службові обов`язки на приватному автомобілі «Міцубісі», на що не мав права і що категорично заборонено. Дії працівника ДАІ по складанню протоколу та винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення є незаконними.
Окрім того, під час дорожнього руху в салоні автомобіля та при складані протоколу був присутній свідок, проте данні про нього та його свідчення не були внесені працівником ДАІ до протоколу. Тоді як, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і показаннями свідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про дорожній рух» пішохід має певні зобов'язання під час дорожнього руху, зокрема зобов'язання не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються. Крім цього відповідно до п.4.14. Правил дорожнього руху пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід. Проте, працівник ДАІ не встановив особистість, не опитав та не встановив ступінь вини пішохода під час переходу проїзної частини перед транспортом, що наближається та не вніс данні до адміністративного протоколу (в якості свідка чи потерпілого) про пішохода, якому він нібито не надав дорогу. У спосіб передбачений законодавством не зібрав жодних доказів скоєння ним адміністративного правопорушення та, в порушення п. 18.7 наказу МВС України №111 від 27.03.2009р, пред'явив йому безпідставні звинувачення в порушенні вимог п.16.2 Правил Дорожнього руху. На підставі адміністративного протоколу, в який він вніс запис про не згоду з фактом скоєння адміністративного правопорушення, працівник ДАІ виніс постанову серії ВТ № 089179 від 21.02.2010р. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові, просив скасувати постанову серії ВТ №089179 від 21.02.2010 року, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши позивача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.02.10 року в м. Нова Каховка на перехресті вулиць Ентузіастів – Першотравнева керував автомобілем НОМЕР_1 та здійснив поворот праворуч не надавши при цьому дорогу пішоходу який переходив дорогу, чим порушив вимоги п.16.2 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП за що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
У відповідності із ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем 21.02.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 21.02.2010 року правила дорожнього руху не порушував, про це їй достовірно відомо, оскільки вона перебувала у салоні автомобіля та бачила як позивач повертаючи праворуч пропустив всіх пішоходів.
З огляду на наведене, оцінюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку, що вона складена з порушенням вказаних норм законодавства, зокрема без повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, з яким позивач не погодився, без дослідження інших доказів, зокрема пояснень свідків та показань технічних приладів, тому підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована.
Таким чином, доводи позивача про те, що він не порушував Правил дорожнього руху відповідачем не спростовані, тому постанову про адміністративне правопорушення слід визнати незаконною.
На підставі ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 4, 18, 71, 86, 160-163 КАС України , суд –
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову ВТ № 089179 від 21.02.2010 року інспектора ОДР ДАІ м. Нова Каховка Шилова Віталія Віталійовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В.Пилипенко