Справа №  2 – 1046/10

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                     (заочне)

       06 травня 2010 року                                               Олександрійський міськрайонний суд

                                                         Кіровоградської області        

у складі:

   головуючого – судді Куковенкова С.В.

                 при секретарі – Борозній Л.М.

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення банківського вкладу, -

                                                           В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим,   що він 02 липня 2008 року уклав з відповідачем договір банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» № 489200, оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий +» № 231426, відповідно до якого банк прийняв у нього грошові кошти в сумі 5000 доларів США.

03.08.09 р. він уклав додаткову угоду № 001/2 до договору строкового банківського вкладу, йому було повернуто 1000 доларів США з домовленістю продовжити дію договору на чотири місяці з дати укладання даної додаткової угоди.

03.12.09 р. він звернувся до відділення № 23 філії ВАТ КБ «Надра» Кіровоградського РУ за поверненням свого вкладу, оскільки, відповідно до п.п. 2.2 та 3.4.4 Договору, настала дата повернення вкладу на умовах та в порядку, визначених договором.

15.12.09 р. йому було повернуто банком 500 доларів США, залишок неповернутих коштів складає 3500 доларів США. Відповідач відмовив йому у поверненні залишку коштів, пояснюючи свою відмову тим, що залишок суми депозиту автоматично було переведено на картковий рахунок. Однак, всі його спроби зняти кошти з цього рахунку були марними. На його звернення до банку про причину невидачі коштів відповіді він не отримав.

Позивач вважає дії банку незаконними та просить стягнути з нього на його користь повну суму залишку грошового вкладу, в перерахунку на гривню за офіційним курсом НБУ на день подачі позовної заяви – 28008 грн. 75 коп. та стягнути з відповідача вартість понесених ним судових витрат.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, але надав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Заперечення проти позову мотивує тим, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Проте, кошти позивача в загальній сумі 3504, 23 долара США станом на 22.03.10 р. знаходяться на його поточному рахунку та доступні для зняття в межах ліміту Банку.

З урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення у справі, відповідно до вимог ст. 224 – 226 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 02 липня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» № 489200, оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий +» № 231426, відповідно до якого банк прийняв у позивача грошові кошти в сумі 5000 доларів США.

Відповідно до ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до заяви від 24.01.10 року, ОСОБА_1 звернувся до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» з проханням видати йому вклад у зв’язку з закінченням терміну дії договору, однак, до цього часу банк не видав позивачу вклад.

Представник відповідача, обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на те, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  

Згідно ст. ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність ” від 07.12.2000 року № 2121-Ш, Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Однак, стаття 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 року №2121-Ш, вказує, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

•   вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до Законодавства України та умов договору;

•   мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

•   кредитор банку — юридична або фізична особа, яка маж документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

               Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 28008 грн. 75 коп. доведені та цілком обґрунтовані, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача депозитний вклад у цій сумі, яка перерахована за офіційним курсом НБУ на день подання позовної заяви до суду, що підтверджується довідкою філії – Олександрійського відділення № 30701 Державного Ощадного банку України № 12-20/86 від 15 лютого 2010 р.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Керуючись ст. ст. 1059, 1060 ЦК України, ст. ст. 7, 47, 55, 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст. ст. 56, 61, 63 Закону України “Про Національний банк України”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд  –

                                                                        ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги задовольнити.

         Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 вклад в сумі 28008 (двадцять вісім тисяч вісім) грн. 75 коп. та 120 (сто двадцять) грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього – 28128 (двадцять вісім тисяч сто двадцять вісім) грн. 75 коп.      

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Кіровоградської області  через суд першої  інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і  поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку  ч. 4  ст. 295 ЦПК України.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

    Головуючий:                                                                                              Куковенков С.В.