Справа № 2-955/ 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 лютого 2010 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді: Шум Л.І.;
при секретарі: Токарєвій Т.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: страхове акціонерне товариство «Остра», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок ДТП його автомобіль був пошкоджений. Винним у спричиненні шкоди визнано відповідача. Однак відповідач не вважаючи необхідним не відшкодував у добровільному порядку. Одночасно йому заподіяна моральна шкода, яку оцінює у 5000 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вказавши, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягали у порушенні правил дорожнього руху, позивачу спричинена шкода. Дані дії являються підставою для виникнення деліктних зобов’язань. Фактично відповідачем не оспорюється факт порушення правил дорожнього руху, а тому останній має відшкодувати матеріальну шкоду, та вимоги щодо компенсації моральних страждань.
Відповідач у судовому засіданні вимоги позову не визнав, наголосивши, що він відшкодував позивачу витрати на відновлення та ремонт автомобіля. Вину у вчиненні ДТП визнає, наголошуючи на тому, що дійсно допустив зіткнення з припаркованим автомобілем Peugeot-405, держномер НОМЕР_1.
3-тя особа у судове засідання не з’явилась, будучи допитаною в порядку виконання окремих процесуальних дій пояснено, що у страховика відсутні підстави до відшкодування шкоди.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
У судовому засіданні встановлено, що 15 лютого 2008 року відповідач керуючи транспортним засобом ВАЗ-2101, держномер НОМЕР_2, по території автомайстерні ЗАТ «Автокривбассервіс», не вибрав межі безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив наїзд на припаркований автомобіль Peugeot-405, держномер НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2008 року відповідача визнано винним та піддано адміністративному стягнення за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурором Дзержинського району м. Кривого Рогу внесено протест на постанову судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2008 року, в обґрунтування чого наголошено на необхідність приведення тексту процесуального рішення у відповідність до фактичних обставин справи, оскільки в описово-мотивувальній частині постанови вказано про відшкодування збитків, проте матеріальна шкода потерпілому не відшкодована.
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 липня 2008 року протест прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу задоволений.
Вина відповідача у скоєні ДТП та заподіяні позивачу шкоди в результаті пошкодження автомобіля, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, протоколом огляду місця ДТП та іншими, документами, складеними працівниками ДАІ, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи.
У судовому засіданні відповідач не оспорював факт вчинення ДТП, однак оспорював наявність суму матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що її компенсував.
Відповідно до довідки про рахунок-замовлення № 257 від 10 лютого 2009 року вартість відновлювальних робіт (запчастини, здійснено ремонтно-фарбувальні роботи, та прибирання салону) становить 8447 гривень 57 коп.
Відповідач не погоджуючись з даною сумою наголосив на тому, що позивачу повернуто запчастинами бампер задній та задній ліхтар, що становить 3317,10 грн. Позивачем визнано дані заперечення відповідача.
Отож, загальна сума невідшкодованої матеріальної шкоди становить 5130 гривень 47 коп.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на положення статті 1166 ЦК України, яка відзначає загальні положення про відшкодування шкоди за деліктними зобов’язаннями, відповідно до яких обов’язковими умовами є протиправність діяння, наслідки у вигляді спричиненої шкоди, та причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Відповідно до вимог чинного цивільного законодавства власник майна вправі розпоряджатись майном на власний розсуд, вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону. Одночасно власність зобов’язує.
За викладених обставин відповідальність за пошкодження майна покладена на відповідача як на власника майна так і на особу, протиправними діями якої заподяна шкода.
Таким чином, суд приймає до уваги вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди, однак розмір має становити з врахуванням наданих відповідачем запчастинами, у розмірі 5130 гривень 47 коп.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди судом враховано, що внаслідок пошкодження майна позивач змушений був відкласти наміри щодо продажу транспортного засобу, що змінило фактичне планування майбутнього. Одночасно, вирішення питання про відновлення пошкодження майна змусило позивача докладати додаткових зусиль до врегулювання виниклих проблем, що змінило звичний спосіб життя.
Відповідно до ст. 23 цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Сукупність негативних факторів зумовили спричинення моральних страждань, компенсацію яких суд оцінює у 3000 гривень 00 коп.
Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати сплата держмита та збору на інформаційно-технічне забезпечення – 92 гривні 97 коп, отримання юридичної допомоги – 400 гривень 00 коп, що підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10,60,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 23,1166 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: страхове акціонерне товариство «Остра», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 5130 гривень 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 3000 гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 492 гривні 97 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі: заяви на апеляційне оскарження на протязі 10 днів та апеляційної скарги на протязі 20 днів з моменту подачі заяви.
Суддя Шум Л.І.