Справа  № 2-3504/ 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

01 квітня 2010 року                               Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого- судді: Шум Л.І.;

при секретарі: Токарєвій Т.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В  С  Т  А  Н О В  И  В :

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Відповідач не надає фінансову допомогу на утримання неповнолітньої дитини, вона одна утримує матеріально та фінансово дитину.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала  у повному об’ємі.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб зареєстровано у встановленому порядку 15 березня 2008 року, про що Жовтневим відділом РАЦСу Криворізького міського управління юстиції видано свідоцтво про шлюб та здійснено актовий запис № 145 від 15.03.2008 року.

Від шлюбних відносин сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої у свідоцтві про народження записаний відповідач.

Як встановлено у судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на повному забезпеченні позивача, що є обтяжуючим фактором для повного виховання дитини та її забезпечення, відповідач частково здійснює утримання неповнолітньої дитини.

У відповідності до ст.ст. 180, 184 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 1 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що цивільне судочинство  здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, що передбачає свободу в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .  

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що мають бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 180,184 СК України, суд -        

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % від щомісячного прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно, починаючи з 21 грудня 2009 року до виповнення дитині повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 держмито в дохід держави у розмірі 51 грн та збір на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі: заяви   на апеляційне оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги  протягом 20 днів з моменту подачі заяви.

Суддя                                                       Шум Л.І.