ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

18.08.06                                                                                           Справа№ 5/2027-3/4А

Суддя    Н.Березяк   при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи  

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту”, м.Львів

до  відповідача : Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

Про  скасування податкового повідомлення-рішення № 0002032310/0 від 20.06.2006р.

За участю представників:

Від  позивача:  Моряк-Протопопова Х.М.-пред-к

Від  відповідача: Задорожний І.В.-пред-к   

          Представникам сторін роз’яснено  права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51   КАС України.

          Суть спору: Подано позов Відкритим акціонерним товариством „Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту”, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002032310/0 від 20.06.2006 р.  Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній  заяві, матеріалах справи  та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту  суму 35039,00 грн., оскільки  вона не була відображена в податковій декларації за жовтень 2004 року та не сплачена ТзОВ „Мобил-тек” (постачальником товару)  .

В судовому засідання 16.08.2006 року оголошувалась перерва до 18.08.2006 року.

            Повний текст рішення виготовлений  , підписаний  та оголошений 18.08.2006 року.

           Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

З 16.06.06 р. по 19.06.06 р. ДПІ у Личаківському районі м.Львова проводилась позапланова виїзна перевірка  ВАТ „Алмаз інструмент”  з питань взаєморозрахунків  з ТзОВ „Інструментторг” та ТзОВ „Мобил-тек”. В ході перевірки податковою інспекцією було встановлено, що ВАТ „Алмазінструмент”  в період з 05.10.04 р. по 28.10.04 р. придбало у ТзОВ „Інструментторг” продукцію на загальну суму ПДВ 37605,81 грн., а ТзОВ „Інструментторг” в свою чергу отримало від ТзОВ „Мобил-тек” продукцію на загальну суму ПДВ 35039,00 грн. Під час проведення  документальної перевірки податковою інспекцією було направлено запити на проведення зустрічних перевірок по питанню підтвердження податкового кредиту податковим зобов”язанням ТзОВ „Інструментторг” на суму ПДВ 37605,81 грн. Згідно отриманої відповіді (довідка №130/23-0111/32909461 від 28.11.2005 р.) ДПІ у Солом”янському районі м.Києва  підприємство ТзОВ „Інструментторг”  являється посередником, а постачальником даного товару є ТзОВ „Мобил-тек”.

З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ „Мобил-тек” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, згідно відповіді на який податкова інспекція повідомила, що провести зустрічну перевірку немає можливостів зв”язку з тим, що установчі документи ТзОВ „Мобил-тек” визнано недійсними з моменту реєстрації за рішенням Голосіївського районного суду від 08.12.2004 року.

На підставі вищезазначеного, податковою інспекцією у Личаківському районі зроблено висновок, що ВАТ „Алмазінструмент”  безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 37605,81 грн., що відображено в акті перевірки № 205/23-0/00222284 від 19.06.2006 року.

За результатами проведеної позапланової перевірки на підставі акту ДПІ у Личаківському районі прийнято податкове повідомлення рішення № 0002032310/0 від 20.06.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 37606,00 грн. і нараховано штрафні санкції на суму 18803,00 грн.

ВАТ „Алмазінструмент” не погоджується з прийнятим 20.06.2006 року податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При  прийнятті  постанови,  суд  виходив  з наступного :

14.05.2004 року між ВАТ „Алмазінструмент” та ТзОВ „Інструментторг” було укладено договір на поставку алмазного порошку №7/2. На виконання умов договору ТзОВ „Інструментторг” відпустило, а ВАТ „Алмазінструмент” отримало продукцію, що підтверджується видатковими накладними № 12/601 від 04.10.04р.; № 12/602 від 05.10.04р.; № 12/621 від -6.10.04 р.; № 12/741 від 25.10.04 р.; № 12/770 від 28.10.04 р. Та актом виконаних робіт № 12/735 від 25.10.04 р.

В зв”язку з відвантаженням товару ТзОВ „Інструментторг” було виписано податкові накладні  на загальну суму 37605,81 грн., а саме:  № 735 від 25.10.2004 року на суму ПДВ  2566,67 грн.; № 741 від 25.10.2004 року на суму ПДВ 2237,00 грн.; № 770 від 28.10.2004 року на суму ПДВ 20444,10 грн.; № 601 від 04.10.2004 р. на суму ПДВ 4886,44 грн.; № 621 від 06.10.2004 р. на суму ПДВ 243,60 грн.; № 602 від 05.10.2004 року на суму ПДВ 7228,00 грн.

На підставі виписаних ТзОВ „Інструментторг” податкових накладних ВАТ „Алмазінструмент”  включило до податкового кредиту  ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 37605,81 грн.

Як вбачається з поданих Позивачем доказів (прибуткові ордери №№ 300111,300112 від 04.10.2004 р.;№300110 від 06.10.2004 р., №300118 від 28.10.2004 р.; № 300115 від 25.10.2004 р.; видаткові накладні, платіжні доручення № 55 від 27.10.2004 р.;№ 54 від 18.10.2004 р.) податок на додану вартість у сумі 37605,81 грн. був нарахований та сплачений у зв’язку з придбанням товарів, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 37605,81 грн. згідно з п.п. 7.2.6. п .7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від  03.04.1997р. Відповідно до п.п. 7.2.6. підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкові накладні  виписані ТзОВ „Інструментторг” на загальну суму ПДВ 37605,81 грн. були досліджені судом  і не встановлено жодних порушень порядку їх видачі.  

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

 Суд приходить до висновку, що вказані норми були повністю дотримані Позивачем: декларація з ПДВ із зазначенням суми бюджетного відшкодування за жовтень 2004р. була подана до податкового органу з розрахунком відшкодування.      

 Відповідач посилається на пп.7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”, вказуючи, що відповідно до його норм суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Суд вважає, що таке посилання не відповідає вказаному Відповідачем пункту, оскільки в п. 7.7.5. Закону йдеться про обов’язок податкового органу провести перевірку даних, зазначених платником у декларації та подати органу державного казначейства відповідний висновок.  

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Як вбачається із Довідки ДПІ у Солом”янському районі м.Києва від 28.11.2005 р. №130/23-0111/32909461  про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ „Інструментторг” з питань взаємовідносин з ВАТ „Алмазінструмент” , зазначені вище податкові накладні включені товариством до книги продажу товарів (робіт, послуг) і податкові зобов”язання згідно книги продажу товарів відповідають величині податкових зобов”язань наведених в податковій декларації з ПДВ за червень-жовтень 2004 року. Податковий кредит згідно книги придбання товарів (робіт, послуг), відповідає величині податкового кредиту наведеного в податкових деклараціях за червень-жовтень2004 р. За результатами перевірки ТзОВ „Інструментторг” податковою інспекцією порушень  не виявлено (а.с.47-48).

Необґрунтованим є доводи податкової інспекції про те, що несплата ТзОВ „Мобил-тек” податку на додану вартість до бюджету у відповідному податковому періоді та визнання недійсними його установчих документів  свідчить про невідповідність вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” податкових накладних на загальну суму 35039,00 грн., а саме: №933 від 04.10.2004 р. на суму ПДВ 4886,44 грн.; № 935 від 05.10.2004 р. на суму ПДВ 7228,00 грн.; № 942 від 06.10.2004 р. на суму ПДВ 243,60 грн.; № 1044 від 25.10.2004 р. на суму ПДВ 2237,00 грн.; № 1058 від 28.10.2004 р. на суму ПДВ 20444,10 грн., оскільки це не підтверджено результатами перевірки платника податків ТзОВ „Мобил-тек”.

Не заслуговують на увагу суду твердження відповідача про безпідставність включення ВАТ „Алмазінструмент” суми 37605,81 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість, з тих підстав, що установчі документи  ТзОВ „Мобил-тек” (продавця) визнано недійсними з моменту реєстрації рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 08.12.2004 року, оскільки ВАТ „Алмазінструмент” жодних правовідносин з ТзОВ „Мобил-тек” не мав.

Слід звернути увагу також на ту обставину, що операції з купівлі-продажу товарів, що підлягають оподаткуванню і на підставі яких були виписані податкові накладні, здійснювалися контрагентами в жовтні 2004 року, а рішення суду про визнання недійсними установчих документів ТзОВ „Мобил-тек” було прийняте 08.12.2004 року, тобто після здійснення операцій з купівлі-продажу та подання податкової звітності. Відповідач на вимогу суду копії рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 08.12.2004 р., яке покладено в основу його заперечень, не подав.

На думку суду, доводи Відповідача про неможливість підтвердження факту надходження до бюджету ПДВ у сумі 37605,81 грн. не повинні братись до уваги з огляду на наступне:

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним повідомлення-рішення № 0002032310/0 від 20.06.2006 р., що є підставою для задоволення позовних вимог ВАТ „Алмазінструмент”.

Суд вважає, що визнання недійсними установчих документів ТзОВ „Мобил-тек”, не свідчить про зняття  його з обліку платника податку та несплату останнім податкових зобов’язань, а також про не можливість отримання даних про його розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п.8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затверджений Наказом ДПА України від 19.02.98 N 80, після подання платником податків заяви про зняття з обліку податковий орган проводить документальну перевірку, після якої та у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби  знімає  його з обліку. Облікові справи про таких платників здаються до архіву органу державної податкової служби по закінченні звітного року.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати, за згодою Сторін, покласти на Позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.          Податкове повідомлення-рішення № 0002032310/0 від 20.06.2006 року скасувати.

3.          Судові витрати покласти на Позивача.

     4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.     

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 18.08.2006р.

Суддя                                                                                                       Березяк Н.Є.