В   И   Р   О   К

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

13 жовтня  2009 року                                                                             м. Чернівці

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням судді Трачука Р.М., при секретарі Балаць С.Г., за участю прокурора –  помічника військового прокурора Чернівецького гарнізону старшого лейтенанта  юстиції Фуштея І.М. та підсудного ОСОБА_2 у  відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Чернівецького гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А3448 прапорщика запасу

 ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Георгіївське Туапсінського району Російської Федерації,  росіянина, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину віком 13-ти років, судимості  немаючого, на військовій службі за контрактом з грудня 1993 року по вересень 2003 року,  проживаючого за адресою:                   АДРЕСА_1.

 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 410 ч. 1 КК України.

Судовим слідством суд

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

            ОСОБА_2 з 14 грудня 1995 року по 17 липня 1998 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині А 3448, яку проходив у військовому звані «старшина».

          Взимку 1998 року підсудний з метою отримання військового звання прапорщик та одержання за це більшого грошового забезпечення, виготовив нотаріально посвідчену копію диплома НОМЕР_1 виданого 30 червня 1993 року про закінчення його колишньою дружиною ОСОБА_4  Чернівецького індустріального технікуму. У вище зазначеній копії диплому ОСОБА_2,  за допомогою білизни вивів прізвище, ім’я та по-батькові своєї дружини, замінивши на свої дані. Крім того, ним же були виправлені дата вступу та закінчення нібито ним Чернівецького індустріального технікуму.

             Після цього ОСОБА_2 завірену ксерокопію вказаного підробленого диплому передав  у кадровий орган військової частини А 3448. На підставі зазначеного документу наказом Командувача військами Західного Оперативного Командування № 041-пм від 17 липня 1998 році було незаконно присвоєне військове звання «прапорщик».

    (У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.358 ч.3, 358 ч.1 КК України, тобто підроблення та використання завідомо підробленого документу, органами досудового слідства відмовлено  за малозначністю).

           З цієї дати по листопад 2003 року ОСОБА_2, усвідомлюючи, що йому військове звання “прапорщик” присвоєно незаконно, умисно про це не повідомив і шляхом обману, отримуючи грошове забезпечення за військове звання “прапорщик”, заволодів військовим майном у вигляді грошових коштів в сумі 1010 грн. 20 коп.        

      В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе в скоєному визнав повністю, підтвердив вищевикладене і пояснив, що підробив диплом і подав його копію в частину  з метою подальшого проходження військової служби у військовому званні прапорщик і отримання за це матеріальних благ.    

      Крім визнання підсудним своєї вини, його вина в скоєному підтверджується і іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

    Свідок ОСОБА_5 показала, що працює архіваріусом в Чернівецькому індустріальному коледжі з 1994 року. За запитом прокуратури вона перевірила книгу реєстрації дипломів під НОМЕР_2. В даній книзі містився запис про видачу диплому ОСОБА_6 Крім того, свідок пояснила, що в 1995 році останній диплом був виданий 29 червня.

    Із оголошених в судовому засіданні показів свідка                                 ОСОБА_4 вбачається, що 1989 по 1993 рік вона навчалась в Чернівецькому індустріальному технікумі. По закінченню отримала диплом НОМЕР_3. Підсудний в період вказаний в підробленій копії диплому в Чернівецькому індустріальному технікумі не навчався.

    Із  оглянутої в судовому засіданні копії диплому виданого ОСОБА_2, видно, що даний диплом містить НОМЕР_1 із реєстраційним НОМЕР_2 від 30 червня 1995 року (а.с.52). В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що дану копію він особисто завірив і підробив.

    Згідно довідки виданою директором Чернівецького індустріального коледжу та книги реєстрації дипломів видно, що в книзі наказів за 1995 рік відомостей про закінчення навчального закладу ОСОБА_2 немає. Під реєстраційним номером НОМЕР_2 записана видача диплому ОСОБА_6 (а.с.6, 96-108).

    Як видно із витягу з послужного списку  про проходження військової служби ОСОБА_2, військове звання прапорщик присвоєно йому Командувачем військами Західного Оперативного Командування № 041ПМ від 17 липня 1998 року ( а.с.68).

    Відповідно до висновку військово-статутної експертизи від 16 вересня  2009 року, ОСОБА_2 не міг в 1998 році отримати військове звання «прапорщик» не маючи диплому про вищу або середньо-спеціальну освіту (а.с.135-136).

Як вбачається із висновку судово – бухгалтерської експертизи від                18 вересня 2009 року, різниця між коштами отриманими ОСОБА_2, перебуваючи у військовому званні прапорщик із коштами, які він би отримував, перебуваючи у військовому званні старшина становить 1010 грн. 20 коп. (т.1 а.с.142-151).

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_7, колишнього співслужбовця підсудного, вбачається що у період з 1994 року по 2000 рік  він, ОСОБА_7, являвся старшим помічником начальника відділення кадрів військової частини А 0263, куди входила військова частина А 3448 і де проходив військову службу підсудний. Влітку 1998 році  у відділення кадрів були подані документи про присвоєння військового звання «прапорщик» ОСОБА_2, а саме, копія диплому про закінчення Чернівецького індустріального технікуму нотаріально завірена, копія службової картки, службова характеристика, атестація. Дані документи були подані до вище стоячого штабу. Саме завірена нотаріально копія диплому про закінчення підсудним Чернівецького індустріального технікуму і була підставою для присвоєння ОСОБА_2 військового звання «прапорщик».  

    Таким чином, суд дії ОСОБА_2, який являючись військовослужбовцем, шляхом шахрайства, заволодів іншим військовим майном у вигляді грошових коштів в сумі 1010 грн. 20 коп.,  кваліфікує по ч. 1 ст. 410 КК України.

   При призначенні покарання Авдієнку суд в якості обставин, що пом’якшують його покарання, визнає його щире каяття  та добровільне відшкодування завданого збитку.

 При цьому суд також приймає до уваги, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи і по військовій службі характеризувався позитивно, є учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітню дитину.

З огляду на вищевикладені обставини, що пом’якшують покарання, обставини справи,  що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину,  враховуючи особу винного, суд дійшов висновку про можливість застосувати до ОСОБА_2 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання – штрафу.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 на протязі майже 11 років сумлінно виконував свої службові обов’язки, суд вважає можливим не позбавляти його військового звання «старшина».

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст.410 ч. 1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян               (680 гривень).

    До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, щодо ОСОБА_2 - підписку про невиїзд – залишити без змін.

         Речові докази по справі після набрання вироком законної сили вказані в:

-    особову справу ОСОБА_2  передати в Чернівецький міський військовий комісаріат;

-    книга реєстрації дипломів 1991-2000 років, книги наказів                           по контингенту студентів по Чернівецькому індустріальному технікуму - архіваріусом Чернівецького індустріального технікуму може використовуватися за призначенням;

-   диплом НОМЕР_3 та виписку до даного диплому можуть використовуватися за призначенням ОСОБА_4.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ :

підполковник юстиції                             Р.М. Трачук