П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                                           УКРАЇНИ

19 листопада 2009 року                                                                          м. Чернівці

                Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військової прокуратури Чернівецького гарнізону, у складі головуючого підполковника юстиції Трачука Р.М.,  при секретарі Балаць С.Г., за участю прокурора: заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону капітана  юстиції Солдатова О.С., потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням сержанта контрактної служби військової частини А0264  

                ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Буденець Сторожинецького району Чернівецької області, румуна,   громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину віком 6-ти років,  раніше   не  судимого,  призваного   на  військову  службу за контрактом   в  червні   1999 року

в вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України,        

в с т а н о в и в :

3 липня 2009 року, ОСОБА_4, будучи командиром відділення,  військовою службовою особою, недбало поставився до військової служби та не виконав вимоги ст.ст. 3, 4, 9, 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.4.5 Наказу МО України від 26 грудня 2000 року № 476 «Про затвердження Положення про порядок допуску військовослужбовців ЗС України до самостійного виконання робіт та організацію виконання  разових робіт у ЗС України», п. 2.1.1, 2.1.7, 2.6.1., 2.6.2. «Руководства по эксплуатации ЛВР-1», п.1.1, 1.11, 1.12, 3.24.3. «Інструкції №28 по охороні праці для верстатників на деревообробному обладнанні» затвердженої 15 вересня 2008 року командиром військової частини А0264.

Так, ОСОБА_4, будучи старшим пильщиком і працюючи на об’єкті з підвищеною небезпекою – вертикальній пилорамі ЛВР-1, не перевірив перед початком робіт стан ділянки на предмет виконання організаційно-технічних заходів безпеки, запустив верстат без проведення інструктажу робочої команди та допустив до робіт солдата строкової служби ОСОБА_3, який не пройшов спеціального навчання з присвоєння відповідної кваліфікації, не здійснював контроль за дотриманням, ним, ОСОБА_3 вимог безпеки на місці виконання робіт, не спостерігаючи за роботою розрахунку не вимкнув електродвигун при наближенні потерпілого  до відкритої ремінної передачі.

В результаті, під час виконання робіт,  близько 8 год. 30 хв.  потерпілий, ОСОБА_3, ногою потрапив у ремінну передачу приводу пилорами, яка не була закрита відповідними захисними засобами.

Потерпілий, отримав травму у вигляді закритого підтаранного вивиху правої стопи з вираженим больовим синдромом, що спричинили тривалий розлад здоров’я. Дані ушкодження   відноситься до тілесних ушкоджень  середнього ступеня тяжкості.    

       Підсудний ОСОБА_4 вину свою в скоєному визнав повністю та дав покази відповідні вищевикладеному, пояснивши, що він не думав, що нога  потерпілого може потрапити у ремінну передачу приводу, оскільки понадіявся, що все буде добре і нічого не трапиться.

       Крім особистого визнання, вина ОСОБА_4 в скоєному підтверджується і іншими дослідженими доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 2 липня 2009 року після ранкового шикування його та інших військовослужбовців було розподілено в робочу команду для надання допомоги на пилорамі ОСОБА_4. Коли він прибув в розпорядження підсудного, пилорама вже працювала. ОСОБА_4 перед початком робіт з ним, ОСОБА_3, інструктажу не проводив.

Після того, як один стовбур дерева пройшов через пилораму, на естакаді пилорами залишилися обрізки дерева, і щоб їх зібрати потерпілий зробив крок вперед та випадково поставив  свою праву ногу на ремінь, що приводив в рух пилораму. Від чого нога ОСОБА_3 прокрутило через шків приводу і він отримав травму ноги. Потім він був доставлений ОСОБА_4 до лікарні швидкої допомоги.

  Як видно з протоколу відтворення обстановки та обставин події потерпілий показав де, коли, яким чином він отримав травму (т.1 а.с.196-202).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2816 від 20 жовтня 2009 року, у ОСОБА_3 виявленні ушкодження у вигляді підтаранного вивиху правої стопи, і відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.9-11).

За висновком судової інженерно-технічної експертизи № 10-09-03 від 28 жовтня 2009 року, вимоги нормативних документів зобов’язували керівника робіт (старшого команди) ОСОБА_4 при виконанні обов’язків старшого пильщика, забезпечити безпеку для солдата ОСОБА_3, а саме, провести огляд лісорами, заборонити її роботу при відсутності щитів робочої площадки, вмикати і вимикати електродвигуни, спостерігаючи за роботою всього розрахунку (т.2 а.с.18-24).

Згідно висновку військово-лікарської комісії №172 від 6 листопада 2009 року ОСОБА_4 здоровий та придатний до військової служби.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази у сукупності, суд визнає вину підсудного доведеною.  

Дії ОСОБА_4, який  являючись військовою службовою особою, недбало поставився до служби, що заподіяло істотну шкоду у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, суд кваліфікує за ст. 425 ч.1 КК України.

Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_4 звернувся до суду з проханням про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Із поданого у військовий суд клопотання командування військової частини А0264 та протоколу загальних зборів особового складу, вбачається, що військовослужбовці клопочуть перед судом про передачу сержанта контрактної служби ОСОБА_4 на поруки військовому колективу.

        Військовий прокурор і потерпілий погодились з заявою підсудного та клопотанням військової частини.

    Вислухавши думку прокурора, потерпілого, підсудного ОСОБА_4, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу з наступних підстав.

    ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин середньої тяжкості, під час досудового слідства та в суді щиро розкаявся у вчиненому.

    Відповідно до ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням.

    Згідно ст.10 КПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 47 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Керуючись ст.ст. 71, 10, 273, 282  КПК України, військовий місцевий суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , звільнити від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки військовому колективу військової частини А0264, за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру до колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Повідомити колектив про передачу їм особи на поруки.

    Кримінальну справу ОСОБА_4 по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ст.425 ч.1 КК України, на підставі ст.10 КПК України, - провадженням закрити.

    Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4. – підписку про невиїзд, при набранні постановою законної сили – скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Хмельницького  гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий у справі

підполковник юстиції                                                           Трачук Р.М.