Справа № 33-145/2010 р. Головуючий у І інстанції – Кузьмін М.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 травня 2010 р.
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Сердюк О.Г., з участю скаржниці ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та застосовано до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу – автомобіля „Део Сенс”, д.н.з. НОМЕР_1 що належить ОСОБА_1
Постанова суду мотивована тим, що ОСОБА_2 на протязі року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння і знову 27 червня 2009 року, о 21 год. 40 хв., в м. Чернігові на перехресті вул. Кирпоноса – вул. Магістрацька керував транспортним засобом марки „Део Сенс”, д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не стійка хода, не розбірлива мова), від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що пропустила строк з поважних на те причин та про скасування постанови в частині оплатного вилучення транспортного засобу. Вказує, що транспортний засіб належить на праві приватної власності не порушнику, а їй. Вважає, що оплатне вилучення у неї транспортного засобу є незаконним, оскільки вона правопорушення не скоювала, а стягнення фактично накладено на неї. Крім того, зазначає, що транспортний засіб знаходить у кредитній заставі, і тому відповідно до чинного законодавства не може бути відчуженим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, дослідивши матеріали справи в повному обсязі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає розгляду, оскільки подана поза межами строку на апеляційне оскарження постанови суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, для подачі апеляційної скарги, встановлений 10 денний строк, який обчислюється з дня винесення постанови, протягом якого особи, що мають право на оскарження, вправі подати апеляційну скаргу через суд, який виніс постанову.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана 19 квітня 2010 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його пропуск з поважних причин, але як слідує із її пояснень, даних в засіданні апеляційного суду, про вилучення автомобіля їй стало відомо ще в червні 2009 року, про те, що причиною вилучення автомобіля являється скоєння адміністративного правопорушення її сином ОСОБА_2, яке виразилось у керуванні даним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, їй також було відомо на вказаний час.
Крім цього, про арешт і вилучення автомобіля, як стверджувала сама скаржниця, ОСОБА_1 отримала письмове повідомлення 3 квітня 2010 року.
У зв’язку з наведеним, отримання ОСОБА_1 копії постанови суду лише 13 квітня 2010 року, що фактично нічим не підтверджується, не може бути взято судом до уваги, як поважна причина пропуску строків звернення до суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
В прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 130 ч. 3 КУпАП – відмовити.
Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Сердюк