Справа № 22-13/2009

Категорія 37

Головуючий в першій інстанції Андронов В.М.

Доповідач Міхасішин І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Щолокової О.В., Якути О.І.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, вимоги якого уточнила 15 лютого 2007 року (а.с. 99-104), про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

У поданих заявах зазначала, що із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у шлюбі з 04.10.1968 року. Спадщина, яка відкрилась після смерті чоловіка, складається із майна, набутого під час сумісного проживання подружжя. Перебуваючи у стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними через важку хворобу, її чоловік ОСОБА_5 02.07.2004 року заповів все їхнє майно своїй племінниці ОСОБА_3 - відповідачці по справі, з порушенням її права власності та спадкових прав ( ч. 1 ст. 1241 ЦК України).

Прийняття спадщини вона здійснила в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Просила позов задовольнити на підставі ст. ст. 225,1225,1226,1241 ЦК України.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2008 року у позові відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, вимоги якої уточнили представник ОСОБА_6 і адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційного суду, згідно яких просили рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким позов задоволити, посилаючись на підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість апеляційної скарги, прийшла до висновку, що дана скарга підлягає задоволенню.

Так, відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що складений спадкодавцем ОСОБА_5 спірний заповіт відповідав його внутрішній волі, а задоволення позову у меншому об’ємі не могло мати місця, оскільки у такому випадку суд вийшов би за межі заявлених вимог.

Проте, з такими висновками суду погодитися неможливо.

По справі встановлено.

04 жовтня 1968 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить відповідний актовий запис (а.с. 15).

За час шлюбу подружжям ОСОБА_4 було придбано цілий жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

У 2002 році ОСОБА_5 було отримано у власність земельну ділянку та майновий пай у ПСП «Батьківщина» (а. с. 13-14).

Все це майно ОСОБА_5 заповідав ОСОБА_3 - відповідачці по справі, згідно складеного 02.07.2004 року заповіту (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Причина смерті - рак печінки четвертого ступеня, 4 клінічна група (а. с. 22).

За даними обласного канцер-регістра від 12.03.2007 року за № 137 зазначений діагноз було встановлено ОСОБА_5 у лютому 2004 року і з 10 лютого 2004 року розпочато спеціальне лікування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер внаслідок прогресуючого онкозахворювання (а. с. 141).

Саме через невиліковний і прогресивний характер хвороби ОСОБА_5 15 червня 2004 року був виписаний з лікарні додому (а. с. 172-197).

За повідомленнями головного лікаря Стрижавської міської лікарні від 13.12.2005 року за № 16, від 12.12.2006 року після виписки стан хворого ОСОБА_5 був важкий. З 25 червня 2004 року ОСОБА_5 вдома отримував ін’єкцї трамадолу, що належить до групи наркотичних, частота прийому яких збільшувалась з погіршенням стану. Крім цього, до нього застосовувались психотропні лікарські засоби (а. с. 135).

За повідомленням головного лікаря Стрижавської лікарні від 24.03.2009 року за № 65 трамадол відноситься до наркотичних анальгетеків, групи опіоїдних синтетичних анельгетиків. Приймання трамадолу може знижувати когнитивні здібності (знижує увагу, пам’ять, інтелект). Тривалість його дії 3-5 годин. Якщо ін’єкція була зроблена о 9:00 годині ранку, то дія трамадола продовжується 3-5 годин, тобто до 12:00-14:00 годин дня.

І саме в цей період 02 липня 2004 року, за дев’ять днів до смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_5 склав заповіт.

Згідно акту проведеної по справі судово-психіатричної експертизи від 26.02.2009 року за № 4 ОСОБА_5 на час підписання заповіту внаслідок онкологічного захворювання (рак печінки) виявляв ознаки ракової інтоксикації та печінкової недостатності; проте у зв’язку з малоінформативністю наданої медичної документації - хворому консультація лікаря-психіатра не призначалась, а в записах інших лікарів, які спостерігали за ним на той час, немає об’єктивного опису основних сфер його психічної діяльності (свідомість, орієнтування в навколишньому, пам’ять, інтелект, увага, вольова діяльність, критика), дати об’єктивну відповідь на питання про те, яким чином соматична паталогія ОСОБА_5 вплинула на стан його психічної діяльності, в тому числі і на час підписання ним заповіту, та чи був він позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними не є можливим.

Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведених обставин є підстави вважати, що під час підписання заповіту ОСОБА_5 знаходився у такому хворобливому стані, при якому не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними.

За наявності підстав, передбачених у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, яким позов ОСОБА_2 слід задовільнити повністю.

Керуючись ст. ст. 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 лютого 2008 року скасувати і ухвалити нове, яким:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати заповіт від 02 липня 2004 року, складений ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 100 % будинковолодіння АДРЕСА_1, майновий пай сільськогосподарського підприємства «Батьківщина», реорганізованого в ПСП Агрофірма Батьківщина смт. Стрижавка в розмірі 1614 грн. та земельну ділянку в розмірі 1,74 га, яка розташована на території Стрижавської селищної Ради.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.