Справа №22ц-1534/2010
Категорія – цивільна Головуючий у першій інстанції – Бечко Є.М.
Доповідач – Заболотний В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 травня 2010 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.
суддів - Заболотного В.М., Скрипки А.А.
при секретарі - Штупун О.М.
з участю – представника позивача Андрущенко Ю.Ю.,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 лютого 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) „Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2009 року ВАТ „Облтеплокомуненерго” звернулося до суду з даним позовом, вказуючи на те, що товариство надає відповідачам, які мешкають у АДРЕСА_1, послуги по теплозабезпеченню та гарячому водопостачанню. Проте, останні, в порушення вимог Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, своєчасно не сплачують кошти за спожиті послуги, у зв’язку з чим у них за період з 01.09.2006 року по 31.09.2009 року утворився борг у розмірі 422 грн. 19 коп. А тому позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку вищезазначену суму заборгованості та понесені по справі судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.02.2010 року позовні вимоги ВАТ „Облтеплокомуненерго” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь позивача 422 грн. 19 коп. заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.09.2006 року по 31.09.2009 року, 30 грн. витрат на ІТЗ, а також 51 грн. судового збору на користь держави. Суд прийшов до висновку, що відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі оплачували спожиті ними послуги, в зв’язку з чим утворився борг, який підлягає стягненню з них на корить ВАТ „Облтеплокомуненерго”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати зазначене рішення суду та закрити провадження у справі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права. Апелянти наполягають на тому, що у них відсутній перед позивачем борг по оплаті послуг, оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2005 року, із заявлених позивачем 734 грн. 63 коп. заборгованості з відповідачів, із застосуванням строку позовної давності, було стягнуто кошти в розмірі 312 грн. 44 коп. А тому ВАТ „Облтеплокомуненерго” повинно було здійснити перерахунок заборгованості, зменшивши залишок боргу по їх особовому рахунку на 422 грн. 19 коп., проте такий перерахунок не був проведений і позивач безпідставно продовжував нараховувати в складі поточних платежів кошти в сумі 422 грн. 19 коп. Відповідачі вказують, що при даних обставинах судом безпідставно відхилено заявлене ними клопотання про надання позивачем акту звірки взаєморозрахунків по оплаті спожитих послуг. Також, апелянти не погоджуються з висновком суду про стягнення з ОСОБА_5 17 грн. судового збору на користь держави, посилаючись на те, що він є інвалідом 1 групи, а тому звільнений від його сплати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20, ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та ст.ст. 64, 68 ЖК України споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
По справі встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 і являються споживачами послуг з теплозабезпечення та гарячого водопостачання, що надаються позивачем (а.с.4).
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2005 року позивач звертався з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і просив стягнути на свою користь з відповідачів заборгованість з теплозабезпечення та гарячого водопостачання в сумі 734 грн. 63 коп. Проте, рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 24.02.2005 року позов ВАТ „Облтеплокомуненерго” було задоволено частково, і стягнуто на його користь з відповідачів 312 грн. 44 коп. заборгованості, в межах строку позовної давності. В задоволенні решти позовних вимог, тобто стягненні 422 грн. 19 коп. заборгованості, було відмовлено (а.с.43).
Проте, незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало чинності, ВАТ „Облтеплокомуненерго” і далі продовжувало нараховувати відповідачам вищевказану заборгованість в сумі 422 грн. 19 коп., не маючи на це будь-яких правових підстав.
Представник позивача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції не заперечувала, що вказана сума заборгованості, у стягненні якої суд відмовив, залишилась рахуватися за відповідачами.
Надані ВАТ „Облтеплокомуненерго” розрахунки боргу відповідачів за послуги з теплопостачання (а.с.3, 19, 40, 41) різняться між собою і жодним чином не обґрунтовують наявності у відповідачів заборгованості.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували заборгованість ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за послуги з теплопостачання позивачем не надано.
Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, то у задоволенні позову ВАТ „Облтеплокомуненерго” необхідно відмовити.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таке рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ „Облтеплокомуненерго”.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Виходячи з цього, з ВАТ „Облтеплокомуненерго” на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню сплачені останньою 25 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 64, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 88, 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити частково .
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 лютого 2010 року – скасувати.
У задоволенні позову ВАТ „Облтеплокомуненерго” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання – відмовити.
Стягнути з ВАТ „Облтеплокомуненерго” на користь ОСОБА_3 25 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді :