АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 1824 / 10 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
06 серпні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначали, що 29 червня 2009 року о 16 годині власник автомобіля „Ніссан-мурано" реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_7 передав управління транспортним засобом неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, рухаючись заднім ходом у дворі будинку № 7 по вулиці Степанянца у м. Бердянську скоїв на них наїзд. В результаті наїзду ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткостроковим розладом здоров"я, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_3 на лікування витрачено 78 грн. 41 коп. Крім того, були пошкоджені його футболка вартістю 100 грн., шорти вартістю 200 грн., які стали непридатними для подальшого використання, а також наручний годинник вартістю 500 грн. Загальна сума матеріальної шкоди дорівнює 861 грн. 60 коп., яку ОСОБА_3 просив солідарно стягнути з відповідачів.
ОСОБА_4 спричинена матеріальна шкода на суму 2 923 грн. 20 коп., так як були пошкоджені кофта вартістю 150 грн., брюки вартістю 250 грн., дитячий термос вартістю 100 грн., дитячі іграшки вартістю 100 грн., цифровий фотоапарат „Соні" вартістю 2000 грн., коляска, на ремонт якої витрачено 200 грн.
Також вони зазнали і моральних страждань, оскільки їм спричинено фізичний біль, вони перенесли сильний стрес. Моральну шкоду оцінюють у 5 000 грн. кожний.
За порушення пунктів 2.1,10.9 Правил дорожнього руху ОСОБА_7 на підставі частини 2 статті 126 КУАП був притягнутий до адміністративної відповідальності. Проте відшкодувати матеріальну та моральну шкоду в добровільному порядку відповідачі не бажають. З цих підстав просили позов задовольнити у повному обсязі.
10 грудня 2009 року була подана уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_4 посилались не те, що взамін зіпсованих речей були придбані нові, вартість яких просили стягнути з відповідачів. При цьому надали товарні чеки про придбання ряду речей за російські рублі на загальну суму 12836 руб. Остаточно ОСОБА_3 просив стягнути на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 1112 грн. 41 коп., у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. ОСОБА_4 просила стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 3 043 грн., у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 140 грн. 01 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 грн., на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 619 грн. 20 коп., у відшкодування моральної шкоди 300 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам, вимогам закону, просять рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши доводи представника апелянтів, заперечення представника відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення у разі невідповідності висновків суду обставинам справи.
Судом з’ясовано, що 29 червня 2009 року неповнолітній ОСОБА_6, який не маючи посвідчення водія керував автомобілем «Ніссан-мурано» реєстраційний НОМЕР_1, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також на коляску з малолітньою ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров*я, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – легкі тілесні ушкодження, що зазначено у висновках судово-медичного дослідження №№ 456А,457А,458А ( а. с. 52-57 ).
Власником автомобіля «Ніссан-мурано» є ОСОБА_7, який незаконно передав управління транспортним засобом неповнолітньому ОСОБА_6
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, а також доведені постановою старшого інспектора відділення оформлення ДТП відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Бердянська про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 липня 2009 року, протоколом про адміністративне правопорушення та постановою від 10 липня 2009 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності по частині 2 статті 126 КУпАП та іншими матеріалами справи ( а. с. 5,37,38 ).
Враховуючи наведене, а також відповідно до положень статей 1166,1167 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачі мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
За змістом статті 1187 ЦК України, пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року ( із наступними змінами ) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла винна поведінка її власника ( володільця ), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 є вітчимом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не має прав на керування транспортним засобом, він незаконно передав неповнолітній особі транспортний засіб, внаслідок чого сталася ДТП і постраждали позивачі.
Виходячи з наведеного, колегія суддів, враховуючи конкретні обставини справи, а також той факт, що ОСОБА_6 не має самостійного доходу, приходить до висновку, що відповідальність по відшкодуванню спричиненої ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди необхідно покласти на власника джерела підвищеної небезпеки – ОСОБА_7
При цьому у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 78 грн. 41 коп. витрат на лікування, 61 грн. 60 коп. витрат на проведення судово-медичного обстеження, всього 140 грн. 01 коп.; на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 500 грн. вартість пошкодженої коляски, 119 грн. 20 коп. витрат на проведення судово-медичного обстеження, всього 619 грон. 20 коп.
Надані позивачами товарні чеки на придбання ряду товарів на російські рублі правильно не були прийняті до уваги Бердянським міськрайонним судом, оскільки не підтверджують той факт, що ОСОБА_4 змушені були їх придбати саме по причині пошкодження їх речей при ДТП. В справі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що при дорожньо-транспортній пригоді були зіпсовані особисті речі позивачів, окрім коляски.
Між тим, з урахуванням ступеня моральних страждань, яких позивачі зазнали при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок отриманих травм та нервового стресу, а також виходячи з засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 слід стягнути 1 500 грн..; на користь ОСОБА_4 - 1 000 грн.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2010 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 140 грн. 01 коп., у відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 619 грн. 20 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн..
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: