Справа № 22-779-2009 р.
Категорія: 57
Головуючий в першій інстанції Бойко В.М.
Доповідач: Міхасішин І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Міхасішина І.В
Суддів: Якути О.І., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Яблонській І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2009 року по справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення гаража, -
ВСТАНОВИЛА:
Вінницька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи тим, що відповідач самочинно, з порушенням встановленого законом порядку, без належного дозволу встановив металевий гараж на не відведеній для цього земельній ділянці по вулиці Хмельницьке шосе біля будинку № 14 у м. Вінниці, яка належить до земель територіальної громади м. Вінниці.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2009 року позов задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_2 повернути територіальній громаді м. Вінниці самовільно зайняту земельну ділянку біля будинку № 14 по вулиці Хмельницьке шосе в м. Вінниці, шляхом знесення за власний рахунок металевого гаража, позначеного на схемі № 16.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, дійшла висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка по вул. Хмельницьке шосе у м. Вінниці, на якій встановлено металевий гараж відповідача, належить до земель комунальної власності.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 30.03.2000 року № 444 ОСОБА_2 було надано дозвіл на тимчасове встановлення металевого гаража старшому оперуповноваженому в особливо-важливих справах УБОЗ УМВС України у Вінницькій області, підполковнику ОСОБА_2, на період перебування на посаді, в районі будинку № 14 по вулиці Хмельницьке шосе в м. Вінниці.
Підстави, на яких відповідачеві надано дозвіл на встановлення гаража на даній земельній ділянці, відсутні, а тому відповідно до п. 2.3 вказаного рішення ОСОБА_2 зобов’язаний знести гараж за першою вимогою.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на землю та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.
Вінницька міська рада дозволу на встановлення металевого гаража на вказаній земельній ділянці відповідачеві ОСОБА_2 не надавала, земельну ділянку для реалізації таких цілей не виділяла.
Згідно вимог ч. 1 ст. 376 Земельного кодексу України споруда вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту або з порушенням будівельних норм і правил.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що гараж ОСОБА_2 встановлено на самовільно зайнятій земельній ділянці, а тому відповідно до вимог ст. 212 ЗК України вказана ділянка підлягає поверненню власнику.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а тому підставно задоволив позов.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня її проголошення.