Справа 22ц-1419/2010р. Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т.Г.
Категорія – цивільна Доповідач: Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі: Рачовій І.І.,
з участю: представника ТОВ Український-Аграрний-Союз”-Кеби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Український-Аграрний-Союз” на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2010 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до Кунашівської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю “Український-Аграрний-Союз” про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Кунашівської сільської ради №62 від 22 грудня 2008 року та рішення Кунашівської сільської ради від 29 грудня 2008 та про визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2010 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно КСП ім.Подвойського, реорганізованого в СТОВ “Надія”, розташоване по вул.Франка, 267 в с.Кунашівка Ніжинського району Чернігівської області та заборонено вчиняти будь-які дії, пов”язані з реалізацією арештованого майна, а саме: кладову, клуню, кормокухню, мельницю, сепараторний пункт, зерносховище, кормоцех, бензозаправну, гараж 10 х 8 м., склад запчастин(шлаковий), кузню, майстерню, пилораму, плотню, електростанцію, площадку зерноскладу, огорожу зерноскладу, вісову, зерно навіс, критий тік, дім механізатора, ветеринарний пункт, пункт штучного запліднення, корівник бетонний з молочним блоком, телятник цегляний 2-рядний, конюшню, ангар для с/г машин, БМЗ для гаража.
В апеляційній скарзі ТОВ “Український-Аграрний-Союз” просить скасувати зазначену ухвалу суду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в ухвалі помилково зазначено, що арешт накладається на спірне майно, яке раніше було передано ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП від 06 серпня 2008 року, проте зазначеним свідоцтвом лише підтверджується право позивача на пайовий фонд КСП, а ,відтак, на думку апелянта, ніякого права власності у позивача на спірне майно не було.
Зазначення в ухвалі суду про вжиття товариством спроб реалізувати спірне майно не доведене та не відповідає дійсності.
Крім того, не відповідає дійсності, що ОСОБА_6 майновою комісією СТОВ „Надія” не виділялось майно, оскільки йому виділено майно на суму викуплених майнових сертифікатів і перелік майна затверджено загальними зборами.
Також апелянт зазначає, що при постановленні ухвали суд має враховувати, що заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності товариства. При цьому слід брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв”язку з застосуванням відповідних заходів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним рішень виконкому Кунашівської сільської ради №62 від 22 грудня 2008 року та Кунашівської сільської ради від 29 грудня 2008 року про оформлення ТОВ „Український –Аграрний- Союз” права приватної власності на об”єкти нерухомого майна в с.Кунашівка та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також визнання незаконним зазначеного свідоцтва, посилаючись на те, що він має право на пайовий фонд КСП ім.Подвойського, реорганізованого в СТОВ „Надія”, вартістю 562747 грн, що становить 20,5 %, проте рішення про виділення йому в натурі об”єктів нерухомості було відмінено і прийнято рішення про виділення спірного майна ТОВ „Український -Аграрний-Союз”, який отримав у власність майно, що раніше було передано йому.
Оскаржуваною ухвалою в рахунок вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_6 було накладено арешт на спірне нерухоме майно та заборонено вчиняти будь-які дії, пов”язані з реалізацією арештованого майна.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з”ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв”язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно ст.151 ЦПК України під забезпеченням позову розуміється вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Апеляційний суд, вивчивши наявні матеріали, зокрема, позовну заяву ОСОБА_6, вважає, що даний спір не є спором про право власності позивача на майно, на яке суд наклав арешт, оскільки оспорюються рішення Кунашівської сільської ради щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності ТОВ „Український-Аграрний-Союз” на об”єкти нерухомого майна в с.Кунашівка та в зв”язку з визнанням незаконними зазначених рішень позивач просив визнати незаконним і свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Тобто, даний позов у заявленому контексті не є спором матеріального характеру, тому накладення арешту на майно, що належить ТОВ „Український-Аграрний-Союз” згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно(а.с.8) на думку апеляційного суду на даній стадії є передчасним та необґрунтованим.
Також суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_6, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, проте такий висновок є необґрунтованим, оскільки ні в заяві, ні в ухвалі суду не зазначено жодного доказу на користь такого висновку.
Крім того, суд першої інстанції при вирішенні заяви ОСОБА_6 мав врахувати інтереси не тільки позивача, але й ТОВ „Український-Аграрний-Союз”, який займається сільськогосподарським виробництвом, оскільки в зв”язку з накладенням арешту на нерухоме майно та забороною вчиняти будь-які дії пов”язані з реалізацією даного майна, він позбавлений в повному обсязі належним чином розпоряджатися належним йому майном.
Інші доводи апеляційної скарги стосуються підстав, предмету позову, тому виходять за межі апеляційного оскарження ухвали суду про забезпечення позову і не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги.
Виходячи з зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6
Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 312 ч. 1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Український-Аграрний-Союз” – задовольнити.
Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2010 року – скасувати.
Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: