АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22- 1919 /2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Сімонова С.Г.
Суддя-доповідач: Абрамов П.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 21 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Корнієнка В.І., Триголова В.М.
при секретарі : Амеліній М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльністі відповідача у донарахуванні та виплаті пенсії ,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльністі відповідача у донарахуванні та виплаті пенсії відмовлено.
З постановою суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати дану постанову, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та неврегульованості на законодавчому рівні порядку проведення вказаних виплат. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_3 з 22.08.1990 року є пенсіонером із числа військовослужбовців та одержує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Позивачу на підставі ст.. 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 01.01.2005 року проводиться нарахування пенсії, виходячи з 100% надбавки за службу у збройних силах України, 40 % за вислугу років, за таємність, за безперервну службу та ін.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що надбавки і премії, запроваджені нормативно – правовим актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особа, які отримували надбавки під час проходження служби та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Тому, відповідно до вимог ст. 63 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», немає правових підстав для перерахунку пенсії як у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно – правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.
Закон України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яким передбачено перерахунок пенсії, вступив у законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги вищевказаних норм матеріального права та прийнявши до уваги всі обставини справи, прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог позивача.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом при винесенні рішення не надано належної оцінки доказам, а також не досліджені всі обставини справи, а також те, що судом невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами.
На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.303,п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 області – відхилити.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України .
Головуючий: /підпис/
Судді : /підпис/
Копія Згідно: