АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
Справа №22-1921 /2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Островський Р.В.
Суддя-доповідач: Абрамов П.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 21 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Корнієнка В.І., Гальонкіна С.А.
при секретарі : Амеліній М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області
на постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання витини певні дії, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання витини певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_3, в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст..ст. 50, 54 Закону України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 20.11.2009 року по 12.03.2010 року з виплатою недоотриманих сум.
З постановою суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати дану постанову, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, нормам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, за адміністративними позовами, у яких апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, розгляд проводиться у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2, посвідченням НОМЕР_1 та довідкою МСЕ серії 7-66 ВЛ№ 0310666, у зв’язку з чим має право на пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу виплати пенсії у розмірі не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 45 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 54 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 2 групі інвалідності – 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме: особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 3 групи – 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому з цього дня діяли норми ст.ст. 50, 54 вказаного закону, якими встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
За таких обставин, безпідставними вважає колегія суддів посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.303,п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області - відхилити.
Постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України .
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підпис/
Копія Згідно: