Справа № 2-а-310/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 1602 грн. 70 коп. недовиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та 9475 грн. 20 коп. недовиплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.
Встановлено, що позивач є потерпілим 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивача, довідкою з місця проживання.
Позивач з 09 квітня 1986 року по 19 травня 2009 року працював ВАТ «Олевський завод електротехнічного фарфору», що розміщується на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме в м. Олевськ Житомирської області, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримував щомісячно допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 за місцем роботи, яке обслуговується щодо зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30% від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати на території посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 1999 року по даний час становить:
• - з 01.01.1999 р. – 74.00 грн.
• - з 01.04.2000 р. – 90.00 грн.
• - з 01.07.2000 р. – 118.00 грн.
• - з 01.01.2002 р. – 140.00 грн.
• - з 01.07.2002 р. – 165.00 грн.
• - з 01.01.2003 р. – 185.00 грн.
• - з 01.12.2003 р. – 205.00 грн.
• - з 01.09.2004 р. – 237.00 грн.
• - з 01.01.2005 р. – 262.00 грн.
• - з 01.04.2005 р. – 290.00 грн.
• - з 01.07.2005 р. – 310.00 грн.
• - з 01.09.2005 р. – 332.00 грн.
• - з 01.01.2006 р. - 350.00 грн.
• - з 01.07.2006 р. - 375.00 грн.
• - з 01.12.2006 р. - 400.00 грн.
• - з 01.04.2007 р. - 420.00 грн.
• - з 01.07.2007 р. - 440.00 грн.
• - з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.
• - з 01.01.2008 р. - 515.00 грн.
• - з 01.04.2008 р. - 525.00 грн.
• - з 01.10.2008 р. - 545.00 грн.
• - з 01.12.2008 р. - 605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р. - 625. 00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивача в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 червня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (7 міс. х 1,60 грн. = 11,20 грн.), тобто:
З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 1 міс. х 30% = 163,50 грн.,
З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. х 30 % = 726 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.06.2009 р. - 625 грн. х 2 міс. х 30 % = 375 грн.,
Таким чином, 1264 грн. 50 коп. – 11,20 грн. отриманих коштів = 1253 грн. 30 коп., оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 18 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення на користь позивача підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 лютого 2009 року у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця (2 міс. х 5,20 = 10,40 грн.), оскільки зазначена доплата належить до соціальних виплат, а не до структури заробітної плати, тобто:
З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. – 545 грн. х 1 міс. = 545 грн.
З 01.01.2009 р. по 01.02.2009 р. – 605 грн. х 1 міс. = 605 грн.
Всього – 1150 грн.
Таким чином, 1150 грн. – 10 грн. 40 грн. = 1139 грн. 60 коп. отриманих коштів., а не 9475 грн. 20 коп., як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 1253 грн. 30 коп. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1139 грн. 60 коп. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: