Справа № 2- а-1223/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2375,40 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 35408,62 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду відповідно до ст. 256 КАС України.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але в позові заявила прохання про розгляд справи без її участі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.
Встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в м. Олевську Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи , копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка відповідно до наказу від 16 серпня 1994 року № 4-к на даний час працює в на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, що розміщується на території посиленого радіоекологічного контролю , а саме в м. Олевську Житомирської області, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримує щомісячно від відповідача допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. по місцю роботи, яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем , відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідкою відповідача, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.- 605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.- 625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.- 630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.- 650. 00 грн.
• - з 01.11.2009 р. – 744.00 грн.
• - з 01.01.2010 р. – 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто:
з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 30 % = 363 грн.,
з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,
з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567,00 грн.,
з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195,00 грн.,
з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р. - 744 грн. х 2 міс. х 30 % = 446,40 грн.,
з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р. – 869 грн. х 1 міс. х 30 % = 260,70 грн.,
Таким чином, 2394,60 грн. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2375,40 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 19 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому до стягнення на користь позивачки зазначена доплата підлягає в межах річного терміну, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України , тобто з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів у розмірі по 5,20 грн. щомісяця (12 міс. х 5,20 грн. = 62,40 грн.)., а саме:
з 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. – 605 грн. х 2 міс. = 1210 грн.
з 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. – 625 грн. х 3 міс. = 1875 грн.
з 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. – 630 грн. х 3 міс. = 1890 грн.
з 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 1 міс. = 650 грн.
з 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. – 650 грн. х 1 міс. = 650 грн.
з 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. – 744 грн. х 2 міс. = 1488 грн.
з 01.01.2010 р. по 01.02.2010 р. – 869 грн. х 1 міс. = 869 грн.
Всього – 7982 грн.
Таким чином, 7982 грн. – 62,40 грн. отриманих коштів = 7919,60 грн., а не 35408,62 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Враховуючи те, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії , проживає та працює на радіоактивно забрудненій території, є інвалідом та потребує періодичного лікування в медичному закладі, що стверджується довідкою Олевської ЦРЛ, тому постанову суду слід звернути до негайного виконання в частині стягнення заборгованості по допомозі та доплаті до заробітної плати з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянину, який проживає на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги та доплати не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 2375,40 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 7919,60 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 79,20 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова суду в частині негайного виконання стягнення зазначених сум набирає законної сили з моменту її винесення.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: