Справа № 2- 814 /2009
РІШЕННЯ
ім'ям України
12.01.2010 року
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.
при секретарі Томко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом до
ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Рубіжанськбуд» про визнання звільнення незаконним , поновлення на роботі, зобов»язання оплати прогулу та інфляційних витрат
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Рубіжанськбуд» про визнання звільнення незаконним , зобов»язання оплати прогулу та інфляційних витрат в якому вказав ,що рішенням ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 25.01.2005 року він був призначений управляючим ЗАТ «Рубіжанськбуд» на строк до 31.12.2009 року . В квітні 2006 року група осіб незаконно захватила підприємство і фактично позбавила його можливості виконувати його функції по управлінню.Наказом ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 01.06.2006 року він був звільнений.Він вважає звільнення незаконним оскільки новий керівник не має права приступати до своїх обов»язків поки не звільнений попередній Наказ про звільнення позивач одержав тільки 19.05.2009 року,звільнення здійснила особа,яка призначена правлінням ,обраним загальними зборами акціонерів ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 24.03.2006 року,рішення якого визнано Луганським апеляційними господарським судом незаконними.Позивач просить визнати незаконним і відмінити наказ по ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 01.06.2006 року № 35-к ,зобов»язати відповідача оплатити вимушений прогулу з дня звільнення і по цей час в сумі 51 000 грн.,компенсувати інфляцію по заробітній платі, розраховану відповідно до індексу інфляції, які публікуються в офіційних виданнях в сумі 16327 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, уточнивши і доповнивши їх , просив визнати незаконним і відмінити наказ по ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 01.06.2006 року № 35-к ,поновити його на посаді управляючого ЗАТ «Рубіжанськбуд» ,зобов»язати відповідача оплатити вимушений прогулу з 01.06.2006 року по 01.12.2009 року в сумі 50 400 грн., оплатити індексацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 6847 грн.
Позивач пояснив,що 24.03.2006 року була здійснена спроба проведення загальних сборів «Рубіжанськбуд» на яких не було кворума ,було замість нього обрано нового голову правління . 07.04.2006 року група осіб відкрила кабінет управляючого і зайняла його .Він не міг виконувати свої трудові обов»язки при таких обставинах.Після цього він подав до суду позов про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ,справа розглядалася вісім місяців і 22 .11. 2007 року Луганський апеляційний господарський суд визнав недійсними рішення ,прийняті на загальних зборах ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 24.03.2006 року.Його викликали на роботу, але він не міг працювати оскільки підприємство захопили рейдери, які в цей час перетворилися на законних керівників підприємства. Позивач вважає, що він з 07.04.2006 року знаходився у вимушеному прогулі оскільки запрошення його на роботу було формальним і він все одно не зміг би працювати. Вважає,що існує заборгованість по заробітній платі в сумі 300 грн. ,але до суду з позовом про стягнення заборгованості не звертався. Свою трудову книжку позивач забрав з підприємства 27.04.2006 року із-за того,щоб йому її не «випачкали» .Крім того у нього залишилися печать підприємства, мобільний телефон і інші речі.Він не хотів повертати їх рейдерам. З наказом про звільнення він ознайомлений не був.Узнав про звільнення тільки 07.04.2009 року і після цього звернувся о суду.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , пояснив ,що 25.01.2005 року позивач за рішенням правління ЗАТ «Рубіжанськбуд» був обраний керуючим підприємством на строк до 31.12.2009 року.З 11.04.2006 року позивач припинив виходити на роботу.Підприємство неодноразово направляло позивачу листи про необхідність з»явитися на роботу для виконання службових обов»язків,але він з»явився на підприємстві тільки 27.04.2006 року для того,щоб забрати свою трудову книжку для зняття копії.Таким чином позивач був відсутній на роботі з 17.04.2006 року по 31.05.2006 року ,що підтверджується актами .Позивач не повернув майно,яке йому було видано підприємством ,а саме : кутовий штамп,круглу печатку,мобільний телефон «Моторола» ,а також низку документів.Відсутність вказаного майна примусило відповідача витрачати кошти на його відновлення. Позивачеві за неявку на роботу без поважних причин було об»явлено догану і 01.06.2006 року наказом ЗАТ «Рубіжанськбуд» позивача було звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин .Відповідач не мав змоги одержати від позивача як від порушника трудової дисципліни письмових пояснень з приводу застосування до нього дисциплінарного стягнення та повідомити його про це під розписку оскільки позивач був відсутній на роботі . Наказ № 35-к від 01.06.2006 року про звільнення був напралений позивачу поштою ,що підтверджується поштовим повідомлення про його вручення .Крім того відповідач вказав, що позивач пропустив строк позовної давності , подавши позовну заяву 25.05.2009 року.
Третя особа на стороні відповідача Голова правління ЗАТ «Рубіжанськбуд» Кащеєв М.Д. заперечував проти позовних вимог ,пояснив ,що обов»язок управляючого –з»являтися на роботу і виконувати свої трудові обов» язки . Позивач останній раз з»явився на роботі 07.04.2006 року ,відмовився від виконання своїх обов»язків ,обманним шляхом забрав свою трудову книжку ,вказавши в розписці ,що для зняття копії і не повернув її . Таким чином по причині його прогулів і того,що він не повернув трудову книжку, підприємство не мало змоги належним чином оформити його звільнення,тобто видати наказ про звільнення під підпис, внести запис в трудову книжку.Якщо позивач вважав,що йому не дають можливості виконувати свої трудові обов»язки ,то він повинен був звертатися до відповідача для вирішення цього питання і до суду в установлений законом строк. Крім того позивач до сих пір удержує у себе штамп ,печатку підприємства ,мобільний телефон, низку документів. Позивач по своїй ініціативі перестав ходити на роботу і ні про який вимушений прогул не може йти мова. У позивача немає доказів того,що йому перешкоджали у виконанні його трудових обов»язків.Навпаки ,його неодноразово запрошували прийти на роботу листами,на що він не реагував. Крім того він неодноразово одержував заборгованість по заробітній платі, вже після його звільнення.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 15.01.2004 року призначений на посаду управляючого ЗАТ «Рубіжанськбуд» відповідно наказу № 01 від 19.01.2004 року ,що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 15).
Відповідно п.8.4.2. змін до Уставу ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 18.05.2001 року(а.с. 119,120),діючих на момент виникнення спірних відносин управляючий Товариством обирається і звільнюється правління Товариства.
Відповідно до Протоколу засідання правління ЗАТ «Рубіжанськбуд» від 29.05.2006 року
(а.с.101 )було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов» язків ,покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку і Уставом ЗАТ «Рубіжанськбуд» з 01.06.2006 року ОСОБА_1. за п.3 ст.40 КЗпП України і за прогули без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України з посади управляючого.
Позивач ОСОБА_1 27.04.2006 року забрав з підприємства свою трудову книжку для зняття копії, що підтверджується його розпискою (а.с.40) і не оспорювалося позивачем .
Відповідно актів ,складених правлінням ЗАТ «Рубіжанськбуд» (а.с. 43-67) позивач з 17.04.2006 року по 31 травня 2006 року був відсутній на роботі без поважних причин .
Відповідач надав повідомлення від 22.04.2006 року,22.05.2006 року ,.03.06.2006 року(а.с. 38,41,68) про відправлення позивачу ОСОБА_1 листів з запрошенням на роботу і попередженням про звільнення, але позивач підтвердив тільки те, що він одержав одне запрошення і не пам»ятає саме яке, інших же він не отримував.
Позивачеві направлявся лист (а.с.87) з проханням про повернення бухгалтерсько-господарських матеріалів і обладнання ,яке числиться на балансі ЗАТ «Рубіжанськбуд» і знаходяться у нього ,що підтверджується почтовим повідомленням (а.с.88) .
Відповідно до платіжної відомості» 24(а.с.89) ОСОБА_1 05.05.2006 року було виплачено 140 грн, заборгованості по заробітній платі за жовтень 2005 року по березень 2006 року.
Відповідно до платіжної відомості № 25 (а.с. 90) позивачеві 31.05.2006 року було виплачено 90 грн. заборгованості по заробітній платі за квітень 2006 року .
Відповідно до платіжної відомості № 28 (а.с.91) позивачеві було виплачено 04.07.2006 року
100 грн. заборгованості по заробітній платі за травень 2006 року.
Відповідно платіжної відомості № 06 позивачеві 04.01.2007 року позивачеві за грудень 2006 року було виплачено 3,90 грн. заборгованості по заробітній платі .
Відповідно розхідного касового ордеру від 25.07.2007 року (а.с.93) позивачеві було виплачено 1977,67 грн. заборгованості по заробітній платі з серпня 2004 по грудень 2004 року.
Відповідно до розхідного касового ордеру № 95 (а.с.94) позивачеві 25.07.2007 року була виплачена компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з серпня 2004 року по грудень 2004 року в сумі 515,66 грн.
Відповідно до видаткового касового ордеру (а.с.95) від 14.03.2008 року позивачеві було виплачено заборгованість по заробітній платі за період за січень 2005 року ,лютий 2005 року,жовтень 2005 року в сумі 728,24 грн.
Отримання заробітної плати в указаний період підтверджуються підписом позивача і не оспорювалося ним в судовому засіданні.
Відповідно до табелю обліку робочого часу за квітень 2006 року (а.с. 96) ,складеного позивачем ОСОБА_1 він виходив в на роботу 17,18,19,20,25,26,27 квітня ,але в судовому засіданні позивач пояснив,що він заповнив табель таким чином помилково.
Відповідно до наказу № 20 від 01.06.2006 року (а.с.54) за неявку на роботу без поважних причин 31.05.2006 року,01.06.2006 року управляючому ОСОБА_1. об» явлено догану.
Відповідно до наказу № 35-к від 01.06.2006 року(а.с.5) на підставі наказу № 20 від 01.06.2006 року ОСОБА_1 звільнено з посади управляючого ЗАТ «Рубіжанськбуд» за систематичне невиконання без поважних причин обов» язків,покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку –п.3.ст.40 КЗпП України і за прогули без поважних причин –п.4 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до заяви (а.с.5) позивач звертався до відповідача з заявою про видачу копії наказу про звільнення з посади управляючого ЗАТ «Рубіжанськбуд» 07.04.2009 року.
Відповідно до листа (а.с.6) позивач ОСОБА_1 звертався 07.04. 2009 року до прокурора міста Рубіжне з листом в якому просив зобов»язати ЗАТ «Рубіжанськбуд» видати йому завірену копію наказу про звільнення.
Відповідно до ст..139КЗпП України працівники зобов»язані працювати чесно і сумлінно ,своєчасно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу ,додержуватися трудової і технологічної дисципліни ,вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника ,з ким укладено трудовий договір.
Відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України строковий договір може бути розірвано до закінчення строку його чинності власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків ,покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку ,якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України строковий договір до закінчення строку його чинності власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу(в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов» язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Відповідно до ст..232 КЗпП України безпосередньо в районних)міських судах) розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору.
Відповідно до ст..233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського ) суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином судом встановлено, що позивач свідомо перестав виконувати свої трудові обов»язки 07.04.2006 року ,не бажаючи працювати при керівництві, яке його не влаштовувало.При цьому позивач забрав свою трудову книжку з підприємства під приводом зняття з неї копії і не повернув її.
Разом з тим у позивача до сих пір знаходяться штамп і печатка підприємства ,мобільний телефон і низка документів .Причини залишення у себе цих речей позивач суду не повідомив .Позивач пояснив,що запрошення на роботу він не отримував ,хоча з»являвся на підприємство для одержання заборгованості по заробітній платі в період з травня 2006 року по серпень 2008 року .
Суд зазначає, що запрошувати працівника на роботу не є обов» язком керівництва відповідача і вважає, що позивач свідомо не з»являвся на роботу і відмовився від виконання трудових обов» язків по надуманим причинам ,розуміючи ,що при таких умовах відповідач не зможе ознайомити його з наказом про звільнення або видати йому трудову книжку і штучно поставивши себе в ситуацію знаходження у вимушеному прогулі. Позивач пояснив ,що звернувся до відповідача з проханням про видачу наказу про звільнення тільки в квітні 2009 року, тобто після спливу трьох років,як він перестав виконувати свої трудові обов» язки. Доказів того ,що він не мав змоги звернутися до суду для вирішення спору у встановлений законом строк , позивач не надав.
Також не надано доказів того,що керівництво відповідача перешкоджало йому виконувати свої трудові обов» язки .
Суд бере до уваги пояснення відповідача про те,що повідомити позивача про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідач не мав змоги оскільки позивач був відсутній на роботі,що не заперечував у судовому засіданні і на запрошення не реагував. Разом з тим 01.06.2006 року відповідач направив позивачеві наказ № 35-к від 01.06.2006 року про його звільнення поштою,що підтверджується поштовим повідомлення про вручення позивачу 03.06.2006 року поштового відправлення.
Таким чином суд вважає,що звільнення позивача було законним,підстав для поновлення його на роботі немає, а відповідно до цього немає підстав для стягнення середнього заробітку за часу вимушеного прогулу та інфляційних витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212 – 215 ЦПК України , ст.ст.139,40,47,232,233 КЗпП України ,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства «Рубіжанськбуд» про визнання звільнення незаконним ,поновлення на роботі ,зобов»язання оплати прогулу та інфляційних витрат відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: В.В.Москаленко