Справа № 2-а-219

2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді:                     Філатова К.Б.,

при секретарі:                          Кононенко В.П.,

за участю позивача                                  ОСОБА_1.,

представника позивача                           Романова В.П.,

представника відповідача  УПСЗН       Туманової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду вмісті Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу про перерахунок розміру щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 1991-2009 роки, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІІ-ї групи, і як інвалід має право отримувати одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, починаючи з 1 січня 1997 року. Всі роки допомогу йому сплачували в меншому, ніж встановлено законом розмірі. 4 грудня він звернувся з листом до відповідача, в якому просив зробити йому перерахунок, але відповідач робити перерахунок відмовився. Просить зобов’язати відповідача зробити йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, починаючи з 1997 року по 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону України „про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стягнути і одночасно зобов’язати сплатити 1ому 11751 гривню.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що головним розпорядником коштів є Міністерство праці і соціальної політики України, яке щорічно здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками коштів нижчого рівня соціального захисту населення. Саме він визначає розмір щорічної допомоги на оздоровлення на відповідний рік, виходячи з можливості бюджету. Оплата проводилася відповідно до наявних в бюджеті коштів, тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Крім того, позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності. Простить в позові відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІІ-ї групи. Вказана обставина не заперечується сторонами, крім того, підтверджується посвідченням та довідками (а.с. 5-8).

Із пояснень представника відповідача вбачається, що при нарахуванні позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення враховувалася не діюча мінімальна заробітна плата, а розмір, який встановлювався, виходячи із наявних коштів.

Правовий статус учасників ліквідації аварії на ЧАЕС визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 796-ХІІ від 28.02.1991р.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 48 цього Закону, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, як інвалід 3-ї групи має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, абзацом 7 частини 4 ст.48 Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідачем, з посиланням на фінансові ресурси доходної частини Державного бюджету України, на користь позивача протягом 2007-2009p. нараховувалася та виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок чорнобильської катастрофи». Зазначеними постановами встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі (всупереч Закону № 796-ХП від 28.02.1991 p., яким встановлено розмір щорічної допомоги як величини, кратної до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007р. дію абзацу п’ятого частини 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. положення п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано таким, що не відповідають Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., редакцію ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в новій редакції, за змістом якої, звужено коло осіб, що мають право на отримання допомоги на оздоровлення, та встановлено, що така допомога виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, підпункт 11 пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Положення законів, визнаних неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України або законам України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, суд дійшов висновку про наявність у позивачеві права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності в розмірах, визначених ст.48 спеціального Закону.

З метою захисту цього права, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради нарахувати та виплатити позивачеві, як особі, яка має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності, щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991 p., №796-XII, за виключенням сум, що вже ним отримані, за період з 2009 рік.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, з огляду не те, що позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку сум щорічної одноразової допомоги 2 грудня 2009 року, а з позовом до суду – 11 січня 2010 року, слід дійти висновку про відмову в задоволенні позову про перерахунок виплат до 2009 року у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки відповідач наполягав на відмові у позову з цих підстав.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми щорічної допомоги на оздоровлення на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,8-9,11,69-72,99,122,128,160-162,186,254 КАС України, ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -

                    ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу зробити перерахунок розміру щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.186 КАС України.

Суддя                                       К.Б.Філатов