ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,
секретар: Мудрицька Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 3 листопада 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 17 лютого 2005 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на дії УПФУ Нахімовському районі м.Севастополя, щодо самовільного встановлення розміру пенсії, посилаючись на те, що при перерахунки пенсії позивача відповідачем неправомірно та самовільно вибрано період 60 місяців на підставі п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1783 від 20 листопада 2003 року, відмовивши позивачу у виключенні з вибраного заробітку період в 65 місяців, як це передбачено ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , що призвело к значному зниженню розміру пенсії. Посилаючись на це, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача усунути порушення законодавства.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 17 лютого 2005 року залишено без змін рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 3 листопада 2004 року, яким в задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями представник позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі представник позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог скарги, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 5 січня 2004 року і 13 січня 2004 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 1 січня 2004 року виходячи з заробітку за період часу з 1 лютого 1982 року по 31 січня 1987 року. Відповідачем 15 березня 2004 року на адресу позивача було направлено лист за результатами перерахунку пенсії, яка з 1 січня 2004 року склала 267, 50 грн. Перерахунок пенсії позивача проводився на підставі документів пенсійної справи, а саме зі справи про заробітну плату за період з 1 жовтня 1989 року по 30 вересня 1991 року
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Згідно абзаца першого частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( доход ) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» « 1783 від 20 листопада 2003 року погодженою з пропозицією Державного комітету статистики та Пенсійного фонду щодо застосування під час перерахунку пенсій відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений показник середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306, 45 грн.
Крім того, суд першої та апеляційної інстанції дали правильне тлумачення абзацу третього частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначивши, що ця норма закону застосовується тільки для призначення пенсій, призначених після набрання чинності зазначеного Закону.
Доводи касатора зазначені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Враховуючи наведене, судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1., оскільки УПФУ Нахімовському районі м.Севастополя пенсія позивачу перерахована відповідно до вимог законодавства.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовано, за формою та змістом відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 17 лютого 2005 року та рішення місцевого суду Нахімовського району м.Севастополя від 3 листопада 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.І. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко