ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
08.12.2009Справа №2-8/4829.1-2009
За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада”, м. Сімферополь
до відповідачів –
1. Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь
2. Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь
про визнання права власності.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ: не з'явилися.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Лада” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради, в якій просить визнати право власності за позивачем на нерухоме майно , розташоване по пр. Кірова у м. Сімферополі, яке складається з: 1 поверх: зал загальною площею 119,8 кв.м.; склад загальною площею 4,3 кв.м.; склад загальною площею 5,2 кв.м.; коридор загальною площею 6,2 кв.м.; кухня загальною площею 27,2 кв.м.; моєчна загальною площею 6,8 кв.м.; роздягальня загальною площею 3,4 кв.м.; душова загальною площею 2,7 кв.м.; коридор загальною площею 2,6 кв.м.; санвузел загальною площею 2,3 кв.м.; санвузел загальною площею 1,5 кв.м.; 2 поверх: санвузел загальною площею 2,5 кв.м.; підсобне приміщення загальною площею 1, 2 кв.м.; зал загальною площею 64,3 кв.м.; кабінет загальною площею 10,6 кв.м..
Рішенням господарського суду АР Крим від 29.01.09р. по справі №2-18\9729-2008 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лада” задоволенні у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.09р. рішення господарського суду АР Крим від 29.01.09р. по справі №2-18\9729-2008 скасоване, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.09р. року рішення господарського суду АР Крим від 29.01.09р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.09р. по справі №2-18\9729-2008 скасовані, справа передана на новий розгляд, розгляд доручений судді Чумаченко С.А.
Ухвалою суду від 14 вересня 2009 року справа №2-8\4829.1-2009 прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином – рекомендованим листом.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2001 року № 1312 ТОВ «Лада» дозволено виконання проектно-пошукових робіт для реконструкції кафе з літньою площадкою по проспекту Кірова.
22 січня 2002 року проектна документація на виконання реконструкції кафе була затверджена під № 46 управлінням містобудівництва і архітектури Сімферопольської міської ради.
Рішенням 22 сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради від 21 жовтня 2004 року № 337 вирішено передати в оренду Товариств з обмеженою відповідальністю “Лада” земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0272 га.
Так, 23 лютого 2005 року між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лада” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки по реєстру за № 3 –203.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору оренди від 23 лютого 2005 року, Товариству з обмеженою відповідальністю “Лада” передається земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, кадастровий номер 0110100000:02:018:0031, загальною площею 0,0272 га з ціллю несільськогосподарського використання, а саме: для обслуговування кафе з літнім майданчиком, терміном на п’ять років.
06 травня 2006 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради прийнято рішення №1098 «Про дозвіл ТОВ «Лада» виконання реконструкції кафе з літнім майданчиком по пр. Кірова (район зупинки “площа Куйбишева”)».
Згідно до п.1 рішення ради від 06 травня 2006 року №1098 вирішено – дозволити ТОВ «Лада» виконувати в течії 1-ого року реконструкцію кафе з літнім майданчиком по пр. Кірова (район зупинки “площа Куйбишева”).
06 вересня 2006 року позивачем отриманий дозвіл № 460 інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт по реконструкції кафе з літньою площадкою по проспекту Кірова.
Відповідно до проекту реконструкції кафе по проспекту Кірова, 55а для здійснення виробничих потреб позивачем було побудовано наступні приміщення: 1 поверх: зал загальною площею 119,8 кв.м.; склад загальною площею 4,3 кв.м.; склад загальною площею 5,2 кв.м.; коридор загальною площею 6,2 кв.м.; кухня загальною площею 27,2 кв.м.; моєчна загальною площею 6,8 кв.м.; роздягальня загальною площею 3,4 кв.м.; душова загальною площею 2,7 кв.м.; коридор загальною площею 2,6 кв.м.; санвузел загальною площею 2,3 кв.м.; санвузел загальною площею 1,5 кв.м.; 2 поверх: санвузел загальною площею 2,5 кв.м.; підсобне приміщення загальною площею 1, 2 кв.м.; зал загальною площею 64,3 кв.м.; кабінет загальною площею 10,6 кв.м..
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване по пр. Кірова у м. Сімферополі та складається з: 1 поверх: зал загальною площею 119,8 кв.м.; склад загальною площею 4,3 кв.м.; склад загальною площею 5,2 кв.м.; коридор загальною площею 6,2 кв.м.; кухня загальною площею 27,2 кв.м.; моєчна загальною площею 6,8 кв.м.; роздягальня загальною площею 3,4 кв.м.; душова загальною площею 2,7 кв.м.; коридор загальною площею 2,6 кв.м.; санвузол загальною площею 2,3 кв.м.; санвузол загальною площею 1,5 кв.м.. 2 поверх: санвузол загальною площею 2,5 кв.м.; підсобне приміщення загальною площею 1, 2 кв.м.; зал загальною площею 64,3 кв.м.; кабінет загальною площею 10,6 кв.м.
В обґрунтування своїх позовних вимог, ТОВ "Лада" посилалось на те, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.07.2001р. №1312 позивачу наданий дозвіл на виконання проектно-пошукових робіт для реконструкції кафе з літньою площадкою по проспекту Кірова в м. Сімферополі.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
Діючим законодавством України передбачено, що при реконструкції об’єкту виконуються наступні процедури: довіз органу місцевого самоврядування на розробку проектно-вишукувальних робіт, розробка і погодження проекту будівництва, отримання дозволу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на ведення будівельних робіт, ведення робіт відповідно погодженого і розробленого проекту, вводу об’єкту в експлуатацію.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Тимчасове положення), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445.
Згідно з пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. При цьому, пунктом 6.1 вказаного Положення встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акту комісії про прийняття об'єкту і введення його в експлуатацію.
Частиною 3 статті 18 Закону України “Про основи містобудування” також встановлено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю до експлуатації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
З матеріалів справи вбачається відсутність доказів затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Сімферопольська міська рада, та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст.375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
В рамках дійсної справи була проведена судова будівельна-технічна експертиза, згідно до висновку експерту № 31-1236, збудоване кафе-бар з літньою площадкою, розташований по проспекту Кірова, 55а у м. Сімферополі ,відповідає вимогам Державних будівельних норм (ДБН). Споруда забезпечена усіма необхідними для нормального функціонування по цільовому призначенню, інженерними міськими мережами, є об’єктом закінченого будівництва.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, суд критично становиться до виводів експерту, оскільки до матеріалів справи представлений лист б/н від 18.02.2008 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю згідно до якого останній повідомив, що враховуючи допущені замовником порушення, у тому числі істотні відхилення від узгодженого проекту та статті 375 Цивільного кодексу України, представник інспекції позбавлений можливості приймати участь в роботі комісії до усунення позивачем допущених порушень.
Отже, у даному випадку позивач вказує на неможливість в установленому законом порядку введення в експлуатацію об’єкту нерухомості з причин наявних зауважень ДАБК, дії якої можуть бути оскаржені позивачем у судовому порядку.
Крім того, позивач в своєму позові, просить суд визнати право власності на спірне майно на підставі ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України.
Згідно до ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Проте, відповідно до пункту 1 Договору оренди від 23 лютого 2005 року, укладеного між Сімферопольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лада”, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгівельного павільйону – тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою м. Сімферополь, пр. Кірова.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Позивачем не надано, наявність згоди з боку орендодавця земельної ділянки - Сімферопольської міської ради - на визнання права власності на нерухоме майно за позивачем.
Крім того, господарським судом не враховано ч. 3 ст. 376 ЦК України, якою передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У зв'язку із вищевикладеним, суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 08.12.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.