Справа № 2-52/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді                 Антонової Н.В.

при секретарі                     Мішкіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою,  -

встановив:

Позивач 28.05.2008 року звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить поділити житловий будинок відповідно до ідеальних часток, а також встановити порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на наступне.

27.02.1981 року після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку жилою площею 41,5 кв.м. та службових споруд, розташованих на земельній ділянці загальною площею 661 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Дане спадкове майно успадкували спадкоємці за законом, а саме: позивачка та її брат ОСОБА_3 в рівних частках по ? кожному.

У 2000 році помер ОСОБА_3 і його частка перейшла у власність ОСОБА_4, а після смерті останнього у 2004 році до ОСОБА_2 – відповідача у справі.

Таким чином, позивач і відповідач є власниками по ? частині вищевказаного майна.

Між сторонами виник спір про порядок користування і володіння будинком, оскільки відповідач перешкоджає позивачу у здійсненні її законних прав на володіння та користування вищевказаним майном, яка полягає у тому, що він не надає позивачці згоди на оформлення права власності на ? частину будинку, службових споруд та земельної ділянки. Згоди про виділення частки позивача із загальної частини майна між сторонами не досягнуто, а також не досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою.

Просить поділити майно між сторонами в рівних частках та встановити порядок користування земельною ділянкою в рівних частках.

В ході розгляду у справі була призначена будівельно-технічна експертиза для встановлення можливих варіантів поділу будинку та користування земельною ділянкою.

Після повернення справи з експертизи та з врахуванням її висновків позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила поділити будинок згідно варіанту №5 висновку експерта та встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно додатку №7 до висновку експерта, оскільки саме такий порядок і склався між сторонами.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на те, що добровільно поділити спірне майно сторонам не вдається, відповідач не надає згоди на оформлення належної позивачці частини майна, крім того, згідно висновку експерта, відповідач користується більшою частиною будинку, що порушує право власності позивачки. На підставі зазначеного, просить позов задовольнити, виходячи з обставин, викладених в ньому та враховуючи висновок експерта.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував частково, а саме, зазначив, що варіант експертного висновку №5 передбачає перехід до позивача кімнати №2-5, якою він вже тривалий час користувався і якою користувався його брат до смерті.

Зазначив, що спадкове майно належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Стосовно встановлення варіантів користування земельною ділянкою, на питання представника позивача  вказав, що між сторонами вже існує певний порядок користування земельною ділянкою, який відображений у додатку №7 до висновку експерта, проти якого він не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на підставі наступного.

27.02.1981 року після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку жилою площею 41,5 кв.м. та службових споруд, розташованих на земельній ділянці загальною площею 661 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Дане спадкове майно успадкували спадкоємці за законом, а саме: позивачка та її брат ОСОБА_3 в рівних частках по ? кожному, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.06.1982 року (а.с.13).

У 2000 році помер ОСОБА_3 і його частка перейшла у власність ОСОБА_4, а після смерті останнього у 2004 році до ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27.09.2000 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого відповідно 29.06.2005 року. (а.с.15, 16).

В процесі розгляду справи судом за клопотанням сторін була призначена будівельно-технічна експертиза, за висновками якої експертом встановлено шість варіантів поділу будинку відповідно до ідеальних часток.

Суд вважає за недоцільне розглядати варіанти №№ 1, 2, 3, оскільки в них врахована група приміщень, які прибудовані сторонами після прийняття будинку у спадщину та які не зареєстровані у законному порядку, а таким чином є об?єктами самовільного будівництва.

При вирішенні питання щодо поділу будинку відповідно до варіантів №№ 4, 5, 6 – суд, встановлюючи можливий варіант поділу за варіантом №5, виходить з наступного.

Позивач в уточненій позовні заяві та в судовому засіданні наполягає на варіанті №5. Відповідачем не надано суду переконливих доказів щодо неможливості поділу будинку згідно даного варіанту. Крім того, відповідач не вказав про інший, більш доцільний варіант поділу будинку, в зв?язку з чим у суду відсутні підстави розглядати інші варіанти.

Стосовно встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про доцільність застосування додатку №7 до висновку експерта, оскільки в судовому засіданні як позивач так і відповідач зазначили, що саме такий порядок користування на даний час і існує між сторонами.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З боку відповідача, за весь час перебування справи в суді, протягом двох років, не надано жодного доказу на підтвердження заперечень вимог позивача.

Разом з тим, з боку позивача були вжиті всі заходи на доведення підстав та обставин позову, зокрема, заявлене клопотання про призначення експертизи та надані письмові докази.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна , що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у справі спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності.

 Врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд у відповідності  до ст. 88 ЦПК України, розподіляє судові витрати між сторонами.

Зважаючи на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які полягають у сплаті державного митра, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрат пов?язаних з проведенням експертизи, які понесла позивач.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 364, 370 ЦК України, ст. ст. 3,10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою – задовольнити.

Розділити житловий будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно варіанту №5 висновку експерта №12262 / 2247 / 2248 від 17.06.2009 року, виділивши ОСОБА_1 приміщення №№2-5, 1-6, 1-4 та ? від приміщення «І»; виділивши ОСОБА_2 приміщення №№2-7, 2-1, 2-2, «ІІ», ? від приміщення «І».

    Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою відповідно до додатку №7 до висновку експерта №12262 / 2247 / 2248 від 17.06.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов?язані з проведенням експертизи у розмірі 3004 грн. 80 коп., а також судові витрати у розмірі 250 грн. 00 коп. державного мита та 30 грн. на ІТЗ.

    Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Суддя