ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
11.12.2009Справа №2-8/4287-2009
За позовом – Кримської республіканської спілки споживчих товариств України, м. Сімферополь
до відповідача – Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
треті особи –
1. ОСОБА_1, м. Сімферополь
2. ОСОБА_2, м. Сімферополь
3. ОСОБА_3, м. Сімферополь
4. ОСОБА_4, м. Сімферополь
5. ОСОБА_5, м. Сімферополь
6. ОСОБА_6, м. Сімферополь
7. ОСОБА_7, м. Сімферополь
8. ОСОБА_8, м. Сімферополь
9. КРП «Сімферопольське міжміське БТІ» , м. Сімферополь
10. ОСОБА_9, м. Сімферополь
11. ОСОБА_10, м. Сімферополь
про визнання недійсним рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
За участю Прокуратури м. Сімферополя.
Суддя С.А. Чумаченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Прокурор – Яковлєв О.О. посвідчення
Від позивача – Єлисеєва О.О. представник по довіреності від 10.03.09р.
Від відповідача – не з'явився.
Треті особи – не з'явилися.
Суть спору: Позивач – Кримської республіканської спілки споживчих товариств України, звернувся до відповідача – Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, із позовною заявою, просить суд визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради № 1153 від 28.07.2000 р. «Про оформлення документів про право колективної власності на житло». Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.08.2000 р. на домоволодіння загальною площею 495,8 кв.м. розташоване в АДРЕСА_1.
Представник позивача представив суду заяву про уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради № 1153 від 28.07.2000 р. «Про оформлення документів про право колективної власності на житло».
Представник позивача представив суду заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтво про право власності від 10.08.2000 р. на домоволодіння загальною площею 495,8 кв.м. розташоване в АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду від 10.12.09р. провадження по справі, в частині визнання недійсним свідоцтво про право власності від 10.08.2000р. на домоволодіння загальною площею 495,8 кв.м. розташоване в АДРЕСА_1, припинено на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із чим, на розгляді суду залишилися позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради № 1153 від 28.07.2000р. «Про оформлення документів про право колективної власності на житло».
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради прийнято рішення №1153 «Про оформлення документів про право колективної власності на житло».
Згідно до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1153, до останнього звернулося керівництво Домоуправління Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримспоживспілки» з проханням оформити право власності на домоволодіння.
Домоуправління є юридичною особою, підрозділом «Кримспоживспілки» основане на колективної власності, що підтверджується Положенням про Домоуправління «Кримспоживспілки» і довідкою 23\5-1026 про включення в єдиний реєстр підприємств і організації України.
З урахуванням викладеного, пунктом 1 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1153 було вирішено – Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації оформити документи про право колективної власності на домоволодіння на ім'я Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримспоживспілки».
Позивач звернувся до суду із позовними вимоги щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради № 1153 від 28.07.2000р., у зв'язку із тим, що рішення було прийнято із порушенням вимог чинного законодавства.
Суд розглянувши матеріли справи, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають за наступними підставами.
По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб’єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
28 липня 2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради прийнято рішення №1153 «Про оформлення документів про право колективної власності на житло».
Згідно до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1153, до останнього звернулося керівництво Домоуправління Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримспоживспілки» з проханням оформити право власності на домоволодіння.
Домоуправління є юридичною особою, підрозділом «Кримспоживспілки» основане на колективної власності, що підтверджується Положенням про Домоуправління «Кримспоживспілки» і довідкою 23\5-1026 про включення в єдиний реєстр підприємств і організації України.
З урахуванням викладеного, пунктом 1 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1153 було вирішено – Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації оформити документи про право колективної власності на домоволодіння на ім'я Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримспоживспілки».
Як слідує з матеріалів справи, згідно до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1153, до останнього звернулося керівництво Домоуправління Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримспоживспілки».
Згідно до Свідоцтва про право власності від 10 серпня 2000 року №1153, об’єкт домоволодіння загальною площею 495,8кв.м., розташовані за адресою м. Сімферополь, вул. Разинавул.Севастопольска,7\13, належить Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримпотребсоюза» на праві колективної власності.
27 січня 1995 року рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради за №170 зареєстрований Статут Кримської республіканської спілки споживчих товариств.
Відповідно до п.2 Статуту Кримська республіканська спілка споживчих товариств є юридичною особою і може виконувати свою діяльність відповідно до меті і задач, передбачених Статутом, з дня його державної реєстрації.
Постановою дев’ятих зборів Ради Кримспоживспілки 14-ого скликання від 27 листопада 2008 року була затверджена нова редакція Статуту Кримської республіканська спілка споживчих товариств, яка зареєстрована 06 лютого 2009 року (номер запису 1882105011000291).
Як встановлено судом, позивач, Кримська республіканська спілка споживчих товариств, не має ніякого відношення до Республіканської спілки споживчої кооперації «Кримпотребсоюза», не є її правонаступником, засновником або учасником.
Таким чином, рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради № 1153 від 28.07.2000р. «Про оформлення документів про право колективної власності на житло» ні яким чином не порушує права та охоронювані законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Отже, враховуючи на вищевикладене, суд вважає що Кримська республіканська спілка споживчих товариств є неналежним позивачем по дійсному спору, оскілки його права і охоронювані законом інтереси не були та не могли бути порушенні.
Враховуючи на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 11.12.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України,
суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.